Як покращити виробничі показники в маточнику

Наше господарство певний час тому мало погані репродуктивні показники: низький відсоток запліднення, отримувало мало поросят і при народженні, і при збереженні. Поділюся досвідом, як ми позбулися цих проблем.

Насамперед дослідили зернову групу на мікотоксини ‒ значного зараження не виявили, а перевірка рівня мікотоксинів у крові свиноматок показала напрямок, у якому нам потрібно працювати.

При дослідженні крові від свиноматок різних вікових груп було виявлено значне збільшення мікотоксину ДОН: удвічі-вчетверо вище допустимого рівня.

Тому було вирішено застосувати сорбент мікотоксинів, який містить піролізоване  вугілля, з лікувальною дозою 2 кг/тонна корму протягом двох місяців. Нам вдалося досягти бажаних результатів: рівень мікотоксинів знизився до норми, відсоток запліднення зріс до 90%+.

Справа в тому, що власного зерна нам не вистачає, тому доводиться його закуповувати, однак таке зерно не завжди якісне. Ми намагаємося його дослідити, але це можливо вже після придбання. А як показує досвід, зерно майже завжди заражене. Тому якісний сорбент мікотоксинів для нас ‒ ключовий чинник у годівлі свиней.

Але залишились проблеми з частими проявами ММА, знизилося споживання корму, відсоток збереженості поросят, вага поросят на відлучення, подовжився інтервал приходу свиноматок у охоту.

Тож ми вирішили розібратися в комплексі чинників, які могли впливати на свиноматок: високий рівень мікотоксинів у кормах, похибки в раціоні, жорстка вода, стреси за зміни умов утримання, низька швидкість потоку води у ніпельних напувалках, інфекційні захворювання, затяжні опороси й ММА, мікроклімат у боксах.

Після перевірок:

‒ змінили рецептуру корму;

‒ запровадили обов’язкове промивання системи водонапування під час підготовки боксів до наступного опоросу;

‒ почали переводити свиноматок у маточник за 5-7 днів до опоросу;

‒ з’ясували, що рецептура лактуючого корму мала всі показники в нормі;

‒ виявили, що частина напувалок мала низьку швидкість потоку води;

‒ жорсткість води була в нормі;

‒ щотижня контролювали температуру в боксах (21-23 °С);

‒ постійно контролювали кал свиноматок, і в разі закрепів додавали глауберову сіль;

‒ змінили підхід до роботи, поінформували персонал.

У результаті показники поліпшилися, але споживання корму не змінилося. Знизилася кондиція свиноматок на відлученні. А у свиноматок, яких вибраковували, печінка мала глинистий колір, із ознаками жирової дистрофії.

Паралельно здійснили біохімічні дослідження сироватки крові у свиноматок із різною кількістю опоросів. Результати вказували на гострі патологічні процеси, спричинені високим рівнем мікотоксинів у крові. Тоді ми поставили дослід: відібрали 2 групи по 24 свиноматки, дослідній випоювали препарат про-мак у дозуванні 1 л/тонна води протягом 21-го дня (7 через 7), у контрольній групі все залишили без змін. Тривалість підсисного періоду в обох групах була 28 днів.

У результаті застосування препарату покращилася вага гнізда на опоросі, збільшилася середня вага поросят, у свиноматок зменшилися втрати шпику і фіксувався вищий відсоток запліднення.

Наступним етапом нашого досліду було введення гепатопротектору нутрілів із розрахунку 1 л/тонна води. Загалом випоювали 14 днів: 7 днів до опоросу, 7 днів перерви, 7 днів випоювання.

Свиноматки з дослідної групи краще споживали корм. Найбільшу різницю споживання ‒ 10 кг на день ‒ отримували на 10-12-й день. А в контрольній групі ‒ на піку лактації 8 кг. Це вплинуло на більшу вагу поросят на відлучення й менший на 7,7% падіж підсисних поросят. Показники біохімії крові до опоросу та після відлучення покращилися.

Сьогодні в агрофірмі ми дотримуємося такої схеми випоювання свиноматок:

‒ 5 днів до опоросу ‒ гепатопротектор у дозуваннні 1 л/тонна води;

‒ 5 днів, із 7-го дня лактації ‒ комплексний препарат на основі вітамінів групи В, амінокислот і глюкози в дозуванні 1 л/тонна води;

‒ 5 днів, із 20-го дня лактації ‒ комплексний препарат на основі вітамінів групи В, амінокислот і глюкози в дозуванні 1 л/тонна води.