Будівництво елеватора з нуля — завжди виклик. Особливо на Хмельниччині — регіоні, де з початку повномасштабної війни найактивніше збільшуються потужності зберігання. Тільки глибинний аналіз і детальне вивчення ринку, прискіпливість до кожної деталі проєкту, готовність адаптуватися з метою кращого надання послуг та перспективне бачення дозволить елеватору бути успішним навіть у складні для галузі часи. Прикладом поєднання аналітичності та технологічності є Ізяславський елеватор VITAGRO, де наразі завершується будівництво другої черги й готуються приймати збіжжя нового врожаю на оновлених потужностях.
Поступове розширення
Проєкт будівництва Ізяславського елеватора компанія VITAGRO підготувала ще 2021 року — зведення потужностей було продиктоване необхідністю доведення до кондиції та зберігання врожаю, вирощеного в кластері «Аграрна компанія 2004». З початком повномасштабної війни плани щодо будівництва поставили на паузу.
Проте на початку літа 2022 року почали зводити елеватор, і вже наприкінці жовтня — на початку листопада запустили першу чергу, що дозволило прийняти та зберігати зерно врожаю 2022-го.
— Це був однолінійний елеватор з однією завальною ямою, однією сушаркою, очисною вежею та чотирма силосами: трьома «банками» місткістю по 5 тис. тонн і однією на 8 тис. тонн, — розповів директор департаменту зберігання зерна групи компаній VITAGRO Олександр Кулигін.
Однак це був тільки початок. У 2023-му на Ізяславському елеваторі побудували додатково два силоси місткістю по 8 тис. тонн. А 2025-го здали в експлуатацію ще дві «банки» по 5 тис. тонн. Тож наразі потужності одночасного зберігання елеватора становлять 49 тис. тонн. Проте надалі тут планують установити ще п’ять силосів по 5 тис. тонн.
За словами директора департаменту зберігання ГК VITAGRO, обираючи обладнання, зробили ставку на українського виробника. На Ізяславському елеваторі встановлено силоси KMZ Industries зі спеціальною функцією відбору зразків. Очисне обладнання поставила компанія «ОЛИС», а сушарку — «Лубнимаш».
— Елеваторне обладнання українського виробництва не гірше за імпортне. Ураховуючи стислі строки будівництва, ми впевнені, що українські підприємства, що виготовляють обладнання під нас, привезуть і встановлять його у визначені терміни. Також ми впевнені, що не буде проблем із запчастинами, які потрібні для заміни або обслуговування обладнання, — зауважив Олександр Кулигін.
Акцент на приймання
— Ми завжди аналізуємо роботу наших елеваторів і визначаємо слабкі місця. Ще донедавна таким слабким місцем було приймання зерна. Адже одна завальна яма не дозволяє ефективно й оперативно приймати збіжжя, не кажучи вже про одночасну роботу з кількома культурами.
Ураховуючи великий попит із боку поклажодавців на наші послуги, 2025 року ми й далі вели активне будівництво. І вже в середині липня маємо ввести в експлуатацію другу лінію приймання зерна, яку зводимо з нуля, — акцентував Олександр Кулигін.
Нова незалежна лінія приймання складається з ваг, пробовідбірника, завальної ями, вежі з двома очисними машинами. Її введення в експлуатацію дозволить одночасно приймати дві різні культури без ризику змішування, а також одночасно відвантажувати зерно на залізничний або автотранспорт.
— Посиливши цей вузол, відтепер можемо оперувати одночасно чотирма культурами: двома — на приймання й двома — на відвантаження. До того ж швидкість відвантаження зросте з 1400 т на добу до 2300 т, — уточнив директор департаменту зберігання зерна групи компаній VITAGRO.
Процеси приймання та відвантаження повністю автоматизовано. Час перебування автівки на елеваторі не перевищує 20–25 хв: 5–10 хв потрібно на аналіз зерна експрес-аналізатором, а 15 хв — на відвантаження або завантаження збіжжя.
На вагах стоять зчитувачі QR-кодів — це дозволяє ваговикам автоматично заносити всю інформацію в систему. Самоскиди висипають зерно у яму, і оператор, сидячи за комп’ютером, автоматизовано спрямовує збіжжя чи то на сушильний комплекс, чи то на очищення, а далі — на зберігання в силос, чи то на відвантаження в автівки або у вагони.
Поблизу елеватора — вузлова станція Ізяслав, куди, власне, може заходити маршрут. Фронт подачі становить 13 вагонів, швидкість завантаження — 12 год, за добу здатні завантажити 26 вагонів.
— Також у планах — добудова ще однієї колії, адже ми плануємо стати маршрутним елеватором, — додав Олександр Кулигін.
На сторожі якості
На етапі приймання збіжжя пробовідбірник подає зразок зерна в лабораторію. Після проходження дільника зерно переміщають в аналізатор Infratec, де оперативно визначають якість партії.
Коли лабораторія завершила всі дослідження, пробовідбірник автоматизовано повертає збіжжя на автотранспорт. Тож лаборантам не доводиться виносити залишки зерна на автотранспорт.
На зміні працюють два лаборанти, роботу яких координує старший лаборант. Загалом штат лабораторії налічує вісім фахівців ВТЛ у період жнив, у міжсезоння — п’ять.
Також додатково лабораторія проводить моніторинг термометрії, відстежуючи температуру зберігання зерна й даючи за потреби розпорядження щодо вентилювання зерна чи інших дій для покращення умов зберігання.
Коли збіжжя їде з поля, відбувається щоденний моніторинг і щоденне вентилювання зерна, як це передбачено нормативами. У міжсезоння моніторинг зерна відбувається двічі на тиждень.
Чисте збіжжя
— Приймаючи зерно, ми завжди проводимо його первинне очищення. Адже будь-яка оболонка зерна — солома чи полова — є сприятливим середовищем для розвитку шкідників. За умов тривалого зберігання оболонка натягує вільну вологу, що спричиняє специфічний кислий запах. Тож очищення є необхідним перед сушінням, закладанням у зернові рукави або силоси, — розповів Олександр Кулигін.
Під час зведення першої черги на елеваторі встановили скальператор для грубого очищення СКО-200 і плоскорешітний сепаратор «Горизонт-К-400». Під час будівництва другої черги елеватор доукомплектували сепаратором «ЛУЧ ЗСО-200» для грубого очищення. Для тонкого очищення застосовуватимуть ще один «Горизонт-К-400» від «ОЛИС» продуктивністю 150–180 т/год.
— Машини для тонкого очищення застосовуємо на відвантаженні зерна у вагони або автотранспорт, щоб довести збіжжя до базисних показників, передбачених у контракті, — пояснив пан Олександр.
Сушіння із розумом
Останніх кілька років елеватори в різних регіонах України не застосовували сушарки, адже збіжжя з поля надходило з базовою вологістю.
— У нашому регіоні торік вологість кукурудзи була на рівні 18–20%. Тож ми запускали нашу сушарку від «Лубнимаш» продуктивністю 800 тонн куку рудзи на добу зі зняттям вологи з 24 до 14%, — розповів пан Олександр.
Наразі сушарка працює на скрапленому газу. Торік на зняття тонно-відсотка витрачалось 1,3 л палива, або до 40 грн у грошовому еквіваленті.
— На скрапленому газу сушарки працюють навіть краще, ніж на природному. У цьому виді палива вище октанове число, відповідно, вища температура спалювання. Тож зерно сушиться швидше, без невластивих запахів і з допустимою частотою викидів, — уточнив директор департаменту зберігання зерна групи компаній VITAGRO.
Проте в компанії є чітке бачення щодо налагодження роботи сушарок із різними видами палива, що дозволить не лише забезпечити безперебійну роботу, а й покращить економіку елеватора. Адже залежно від цін на паливо можна обирати, на якому сушити вигідніше.
Зокрема, 2025 року сушарку Ізяславського елеватора під’єднають до газової мережі. Згідно з цінами 2024 року зняття тонно-відсотка за допомогою блакитного палива обходилось би в 30 грн.
2026 року на Ізяславському елеваторі побудують ще один сушильний комплекс, який складатиметься із сушарки з хоперами під сухе та вологе зерно.
Також у проєкті передбачено встановлення теплогенератора, який працюватиме на пелетах.
— У середньому на зняття тонновідсотка витрачається до 3 кг пелет. Ураховуючи те, що вартість «твердопаливної альтернативи» постійно підвищується, деревна пелета коштує близько 10 грн/кг, а соняшникова — 8,50 грн/кг. Відповідно, вартість сушіння на газу та на «альтернативі» наразі майже тотожна, — уточнив Олександр Кулигін.
За його словами, пелети мають свої особливості: їх потрібно накопичувати, зберігати й залучати спецтехніку, яка подаватиме пелету в сушарки. Крім того, потрібно зважати на її якість, закуповуючи паливо в перевірених агрохолдингів, які не підмішують вторсировину. Також пелета не повинна мати запах гнилі. До того ж, працюючи з таким видом «альтернативи», потрібен додатковий контроль щодо чистоти сушарок. Їх потрібно очищати, щоб ніде не було накопичення пилу та сміття, адже кожна пилинка може призвести до пожежі.
— Ми розглядаємо всі варіанти, щоб зменшити витрати на тонно-відсоток і досягти максимальної енергоефективності й незалежності. Нам важливо, щоб елеватори могли відпрацювати сезон за будь-якої ситуації в країні як для власного зерна, так і для збіжжя поклажодавців, — акцентував пан Олександр.
У разі перебоїв електроенергії на кожному елеваторі групи компаній установлено дизель-генератори. Також тут розглядають можливість будівництва сонячної електростанції, яка б забезпечувала світлом елеватор.
— Установлювати панелі на дахах силосів неефективно, адже це ускладнює догляд за ними. Тож потрібні великі площі поруч. Тому в перспективі розглядаємо будівництво сонячної електростанції, але поки що без конкретних дат, — додав він.
Рукавна «альтернатива»
На Ізяславському елеваторі від початку функціонування застосовують рукави для зберігання збіжжя. Проте якщо 2022-го майданчик був розрахований усього на 10 мішків, нині його розширили під розміщення 200 рукавів загальною місткістю 36 тис. тонн.
Облаштували ділянку на пустирі, вирівнявши та затрамбувавши котками, подбавши про спокати з кутом нахилу в три градуси, щоб мішки стояли під нахилом і не були у воді. Також подбали про водовідведення і пожежну безпеку, прокопавши траншеї.
У переважній більшості закладають у рукави пшеницю з вологістю до 15% і кукурудзу з вологістю до 21%.
— За таких параметрів зерно може спокійно зберігатися в рукавах шість місяців. Щодня наші працівники оглядають мішки й у разі «диверсії» з боку гризунів чи птахів заклеюють місткості, повертаючи їм герметичність. Адже основна причина псування зерна в рукаві — це потрапляння повітря та вологи, яке провокує нагрівання й, власне, псування збіжжя, — наголосив Олександр Кулигін.
За його словами, найдоцільнішим є зберігання 60% збіжжя у силосах, а 40% — у рукавах.
Адже за умов гарної ціни, коли потрібно швидко продати ту чи іншу культуру, дістатися до рукавів, особливо у дощовиту осінню погоду доволі проблематично. Натомість збіжжя, яке зберігається в силосі, можна оперативно відвантажити й зберігати тривалий період.
Золотий запас
Наразі в штаті елеватора 30 співробітників, які працюють у три зміни. Як і всюди, дається взнаки брак кваліфікованих кадрів, тому фахівців заохочують конкурентними зарплатами й привабливими умовами праці. Все частіше VITAGRO залучає жінок. Зокрема, Ізяславським елеватором керує Лілія Іванівна Собко, яка, за словами Олександра Кулигіна, є дуже фаховим спеціалістом. На його переконання, на елеваторах жінок буде дедалі більше.
Крім того, в компанії заохочують молодь. Відділ кадрів VITAGRO їздить у навчальні заклади, запрошує на екскурсії та стажування. Тож наразі на Ізяславському елеваторі працюють фахівці від 25 до 45–50 років.
Робота на перспективу
Ізяславський елеватор приймає ріпак, пшеницю, ячмінь, соняшник, сою та кукурудзу. Починаючи з 2023 року, тут працюють із зерном поклажодавців. Зокрема зберігають ячмінь для солодовень, що розташовані поруч. 2024 року елеватор зробив 1,5 оберту й уже станом на тепер на підприємстві не переживають щодо недозавантаженості в сезоні 2025/26 року.
— Поклажодавцям ми пропонуємо пільгові програми залежно від кількості та якості збіжжя, а також терміну зберігання. Ми працюємо на оборотність: нам завозять зерно на зберігання й відвантажують або на внутрішню переробку, або під реалізацію. Також опановуємо трейдерство, зокрема працюємо за трейдерними програмами в порту, — уточнив Олександр Кулигін.
На його переконання, кожен рік не схожий на попередній, тож, реагуючи на нові виклики, важлива швидкість аналізу та ухвалення рішень.
— З метою усунення слабких місць у роботі проводимо модернізацію обладнання, навчання або заміну персоналу, щоб дати можливість елеватору максимально ефективно працювати, — підсумував директор департаменту зберігання зерна групи компаній VITAGRO.
The Ukrainian Farmer
