
Уведення в раціон відлучених поросят кормової добавки на основі рослинних компонентів зменшує ризик дисбактеріозу
Безпечна заміна ZnO

Уведення в раціон відлучених поросят кормової добавки на основі рослинних компонентів зменшує ризик дисбактеріозу.
Високого умісту оксиду цинку (ZnO) в кормах для поросят дотримувалися протягом десятиліть завдяки позитивному впливу на діарею після відлучення (ДП). Однак із червня 2022 року терапевтичні дози цинку більше не дозволено у Європейському Союзі, тож виробники кормів обмежені нормою максимум 150 г цинку (Zn) на тонну повнораціонного корму. Тенденції показують, що інші регіони світу можуть наслідувати приклад ЄС. Тому пошук альтернативи високим дозам Zn становить глобальний інтерес.
Роль ZnO
Діарею після відлучення спричиняє розмноження патогенних мікроорганізмів у кишківнику поросят під час стресу, пов’язаного з відлученням. Оскільки ДП полегшується високим умістом ZnO у раціоні, часто припускають, що ZnO має антибактеріальну дію. Однак ДП в основному спричиняє штам грамнегативної кишкової палички. Результати досліджень in vitro показують, що інгібаційна активність ZnO на E.coli мінімальна, що свідчить про те, що ефект ZnO проти ДП базується на іншому механізмі дії.
Оптимальна доза цинку для ефективного зменшення діареї після відлучення становить 2500 ppm, що відповідає приблизно 3000 ppm ZnO. ZnO виявився ефективнішим, ніж інші форми цинку, оскільки крім зниження захворюваності та смертності, пов’язаної з діареєю, він сприяє зростанню та споживанню корму. Ефект підвищення продуктивності ZnO не пов’язано з його всмоктуванням, а, швидше, зумовлено місцевим впливом у кишківнику.
Доведено, що добавки з високим умістом ZnO покращують проліферацію ентероцитів, морфологію та стабільність кишківника. Це пояснює позитивний вплив на продуктивність і травлення. Крім того, високі дози ZnO зменшують запальну реакцію, тобто вироблення прозапальних цитокінів, тим самим полегшуючи симптоми СПК. Керування запаленням має першорядне значення для пом’якшення ДП, оскільки через незрілу імунну систему поросят на момент відлучення патоген ДП призводить до надмірної запальної реакції.
Окрім згаданих ефектів високі дози ZnO мають додаткову імуномодуляційну та антиоксидантну дію, а також впливають на розвиток м’язів, гормони, що стимулюють апетит, і секрецію ферментів.
Небезпека високих доз
Зважаючи на позитивний вплив ZnO на організм тварин, виникає запитання: чому ZnO було обмежено?
Фармакологічні дози ZnO набагато перевищують фізіологічну потребу в ньому. Одним із головних ризиків є токсичний вплив у разі перевищення допустимих рівнів цинку в раціоні. За концентрації понад 2500–3000 мг/кг корму можуть спостерігатися ознаки хронічної інтоксикації, що проявляються зниженням апетиту, пригніченням загального стану, зменшенням середньодобових приростів, а також порушеннями функції печінки й нирок. У молодих тварин ці ефекти можуть проявлятися особливо гостро.
Ще одним важливим аспектом є порушення мінерального балансу. Надлишок цинку знижує біодоступність інших життєво важливих мікроелементів, таких як мідь, залізо й марганець. Це призводить до розвитку вторинних мінеральних дефіцитів, що негативно впливають на кровотворення, метаболізм, імунну функцію та репродуктивні процеси. В умовах тривалого задавання високих доз ZnO можуть також виникати зміни в кишковій мікрофлорі. Хоча цинк ефективно зменшує чисельність патогенної мікрофлори, він водночас може пригнічувати розвиток корисних бактерій, що порушує мікробіологічну рівновагу в кишківнику, знижує травну ефективність і послаблює місцевий імунітет. Крім того, дослідження виявили ризик того, що ZnO призводить до набуття генів стійкості до антибіотиків, наприклад, у золотистого стафілокока або кишкової палички.
Цинк має властивість накопичуватись у тканинах тіла, зокрема в печінці, нирках і кістках. Кумуляція мікроелемента за тривалого надлишкового надходження може спричиняти дегенеративні зміни у внутрішніх органах, що супроводжується порушенням обміну речовин і зниженням загальної продуктивності тварин. У репродуктивних групах свиней надмірне споживання цинку може негативно впливати на гормональний статус, призводити до порушення овуляції, зниження фертильності, погіршення якості сперми й зменшення ефективності осіменіння.
Крім впливу на організм свиней оксид цинку у високих дозах має серйозні екологічні наслідки. Значна частина цинку не засвоюється тваринами й виводиться з організму з гноєм. Це призводить до його накопичення в ґрунтах, що негативно позначається на мікрофлорі, рослинності та загальному екологічному стані агросистем.
Рослинна добавка
На щастя, існують інші стратегії боротьби з ДП, у яких кормов і добавки на основі рослин можуть відігравати важливу роль, зберігаючи продуктивність і зменшуючи використання антибіотиків у кормах. Одним із перевірених інноваційних продуктів, який показує відмінні результати в заміні оксиду цинку, є ПерФорМер — комплексна кормова добавка з потужною синергією органічних кислот, ефірних олій і фітогенних речовин. До складу мультифункціонального продукту входять:
• натрію бутират (30%, захищений) — стимулює ріст ворсинок кишківника, покращує засвоєння поживних речовин, підтримує цілісність епітелію;
• евкаліптова, ореганова, корична олії та евгенол — мають антимікробну, протизапальну та протизастійну дію, покращують апетит;
• бензойна, глюконова, каприлова, капринова, лауринова кислоти — ефективно контролюють патогенні бактерії (E. coli, Clostridium), знижують pH у шлунково-кишковому тракті;
• юкка Шидигера — зменшує аміачне навантаження, покращує повітря у тваринницькому приміщенні.
Доведено свинарями
Ефективну дію ПерФорМеру доведено результатами досліду на одному з господарств України, який було проведено у квітні-травні 2025 року.
У цьому господарстві під час переходу на стартовий корм і подальшому його використанні було помічено незначний дисбактеріоз у поросят. Тому до стартового комбікорму додали оксид цинку в нормі 2 кг/т корму. Для досліду відлучену групу тварин розділили приблизно порівну на дві групи по 350 голів, одна з яких — контрольна (вага поросят 6,6 кг), друга — дослідна (вага поросят 6,5 кг). Групи утримували в однакових умовах, їх обслуговував один персонал. Поросята споживали однакові предстартерні корми до досягнення ваги 15 кг, а потім їх перевели на стартовий раціон. Дослідна група отримувала стартовий раціон із додаванням ПерФорМер з розрахунку 1 кг/т корму, контрольна група отримувала оксид цинку дозою 2 кг/т корму. Результати дослідження наведено в таблиці.

У результаті досліду в групі поросят, яка отримувала ПерФорМер у раціоні покращився середньодобовий приріст, зменшився коефіцієнт конверсії корму, спостерігалася краща збереженість поголів’я. Вартість додавання ПерФорМер у стартовий раціон — усього 0,28 грн на 1 кг корму. Під час проведення фінансових розрахунків і перерахування цих показників на ринкову ціну поросят цієї вікової групи й додаткові затрати на корм через уведення в раціон ПерФорМеру, отримали позитивний результат — 223 грн додаткового прибутку на порося, переведеного на відгодівлю. Звідси висновок: якщо господарство буде і надалі додавати ПерФорМер у стартовій фазі вирощування поросят, у разі відлучення 700 голів на тиждень — відповідно 691 голову на відгодівлю, то отримає 691 х 223 х 52 = 8 012 836 грн на рік додатково й зможе не використовувати оксид цинку, який отримували поросята контрольної групи.
Таким чином, введення ПерФорМеру в годівлю поросят після відлучення в дозі 0,5–2 кг/т корму забезпечило низку позитивних результатів у господарствах, які раніше застосовували оксид цинку.
Статтю надала компанія «АгроПлюсІнвест»
