Завдяки застосуванню захисно-стимулювального комплексу біопрепаратів вдалося реанімувати посіви пшениці після весняних приморозків
Біологія рятує врожай
Завдяки застосуванню захисно-стимулювального комплексу біопрепаратів вдалося реанімувати посіви пшениці після весняних приморозків.
Природа не перестає висувати перед аграріями все нові й нові випробування. На тлі посушливої осені та безсніжної зими новим викликом 2025 року стали весняні зворотні приморозки кінця квітня — початку травня. Місцями по балках мороз доходив до –8…–9 °С й повторювався кілька днів поспіль. Такого сивочолі агрономи не бачили на своєму віку ніколи. Приморозки виявилися не очікуваним природним катаклізмом як для озимих, так і ярих посівів зернових, зернобобових й технічних культур. Найбільше постраждала саме озимина, яка на той час уже успішно відновила вегетацію та почала формувати майбутній урожай. З такою неприємною картинкою ми стикнулися на південному сході нашої країни в Харківській і Дніпропетровській областях, де масові випадіння рослин озимого ріпаку, підзимового гороху й озимої пшениці були звичайним явищем.
Посіви озимої пшениці ТОВ «Сосонівка-Агро», що в Харківській області, також повною мірою відчули згубний вплив весняних приморозків.
— Восени ми сіяли пшеницю практично в сухий ґрунт, сходи отримали пізніше, але умови перезимівлі були доволі сприятливими — хоч бували морози, але для пшениці це було не критично, — розповідає директор підприємства Іван Почкай. — Навесні пшениця була в доброму стані. На початку відновлення вегетації внесли КАС у нормі 100 л/га, після чого рослини розвивалися нормально. Ми готувалися до наступних обробок посівів, як у фазу початку виходу в трубку настали короткочасні приморозки до –9 градусів. У нас рельєф — горбистий, тому морозом були уражені окремі ділянки загальною площею 500 га — пшениця була наче спалена. На той час вегетативна маса пшениці була доволі великою, тож за кілька днів посіви вилягли й навіть з’явився сінний запах — ознака відмерлої вегетативної маси. Далі прогнозували дощі, тож була небезпека, що пшениця почне гнисти.
Звісно, за всіма правилами агрономії, керівництво мало ухвалити рішення й задискувати поле з відмерлою біомасою, але все відбулось інакше. Маючи чималий досвід співпраці з мікробіологами Інституту ім. Заболотного й біотехнологами МНТЦ «Агробіотех» та «ІК Біоінвест-Агро», було вирішено — реанімувати поле й відновити біологічні й ростові процеси.
— Розрізали стебло — живе, колос, ніби не уражений, конус наростання — майже білий. Чудово! Отже, живий, можна спробувати врятувати посіви, — згадує Іван Почкай. — Тож звернувся до директора МНТЦ «Агробіотех» Андрія Литовченка по допомогу: стали радитися, які саме біопрепарати краще застосувати.
Виходячи з багаторічного досвіду, було вирішено застос увати захисностимулювальний комплекс препаратів з активним розкладанням відмерлої біомаси рослин, а саме БіоСтимІкс Нива з Активатором, Триходермін, один із найкращих вітчизняних біостимуляторів — Регоплант і біологічний прилипач ЕПАА-10 з мікроелементами. Крім того, для активації процесів відновлення рослин у бакову суміш було додано 10 кг/га карбаміду та 5 кг/га сульфату магнію. Таким чином було простимульовано точку росту рослин озимої пшениці, запущено процес активного розкладання сухої біомаси рослин з одночасним контролем фітосанітарного стану поля.
Уже за кілька тижнів (не в останню чергу й завдяки помірним опадам) поле повністю змінилося — рослини почувалися прекрасно, ріст і розвиток відбувався випереджальними темпами, ознак хвороб і шкідників помітно не було.
— Я вважаю, що важливу роль у відновленні посівів відіграло те, що до приморозків рослини були здоровими, — розмірковує Іван Почкай. — Ми вирощуємо пшеницю іноземної селекції, завжди маємо зерно другого-третього класу. Для цього повністю дотримуємося технології, ретельно працюємо з ґрунтом, вживаємо заходів для його оздоровлення. Оскільки на 80% попередником під озиму пшеницю є соняшник, восени обов’язково вносимо поліпшувач ґрунту з властивостями біодеструктора стерні БіоСтимІкс Нива, додаємо в бакову суміш гриб Coniothyrium, який допомагає контролювати склероції сірої та білої гнилей, а також КАС у нормі 50 л/га. Тобто дбаємо про здоров’я ґрунту і, відповідно, рослини.
Минулої осені попередником пшениці була кукурудза, на пожнивні рештки внесли деструктор стерні, насіння пшениці протруїли протруйником Систіва, додавши інсектицид і тебуконазол — щоб не було загрози ураження сажкою. Тож пшениця була готова до біотичних викликів. Також важливо наголосити, що внесені для реанімації посівів продукти були біологічні — рослина сприймала їх як щось своє, рідне. І завдяки цьому відновився розвиток. Усі, хто бачив уражені й згодом відновлені посіви, були вражені результатом. Ми задоволені, що не задискували посіви.
За словами Івана Почкая, у господарстві не вперше таким чином рятують посіви пшениці після весняних приморозків. Минулої весни була аналогічна ситуація, хоч менш критична. Тоді температура знизилася до –5 градусів, у пшениці трохи примерзли верхи, пожовтіло листя. Застосували комплекс біопрепаратів, але з меншою кількістю компонентів. Цього року до суміші додали триходерму, щоб запобігти гниттю маси, і збільшили концентрацію — бо ураження й маса пшениці були більшими. Незважаючи на дощі, які згодом пішли, пшениця завдяки роботі біологічного захисно-стимуляційного комплексу не гнила, навпаки, отримала додаткове органічне живлення, і генерація відновилася дуже швидко.
Ми звернулися до доктора біологічних наук Івана Кривенка, який є фахівцем із фізіології рослин, для коментаря цієї неординарної ситуації:
— Описана ситуація має наукове пояснення: усі злакові культури «запрограмовані» виконати основну функцію природи — лишити після себе потомство. Ми скористалися цією властивістю живих організмів, щоб за допомогою біопрепаратів БіоСтимІкс Нива з Активатором, Триходерміну та Регопланту вивести зі сплячого стану бруньки в кореневій шийці пшениці й стимулювати відростання пагонів. Далі почали аналізувати: це продуктивні пагони чи вегетативні? На щастя, природа допомогла і у цьому разі, адже за будь-яких обставин рослина має утворити насіння, щоб продовжити свій вид і рід. Таким чином, розвинулися продуктивні стебла, і нині успішно відбувається їхній розвиток та вегетація.
Дуже важливо, що всі застосовані препарати є біологічного або органічного походження. Відтак для клітини рослин молекули діючих речовин цих препаратів є «рідними». Завдяки тому, що в бруньках кореневої шийки клітини лишилися живі, вони позитивно відреагували на внесення біопрепаратів, які насамперед стабілізували відповідний етап органогенезу, на якому припинився розвиток структурних елементів репродуктивних органів рослин. Дію діючих речовин біопрепаратів можна порівняти з пружиною в будильнику: навели на певний час і запустили програму відновлення — з моменту, на якому вона зупинилася в розвитку.
Дію застосованих біопрепаратів можна поділити на кілька етапів. Під впливом біогенних елементів природного походження, що містяться в біопрепаратах, рослина запустила природний обмін речовин, за якого відбувається синтез потрібних для рослини сполук і розпад органічних речовин, які вивільняють енергію на всі фізіологічні процеси.
Далі завдяки вмісту в біопрепаратах вуглеводів природного походження у ході реакцій окислення / відновлення рослина отримала цукри, а отже, необхідну енергію розвитку.
Наступне: наявні у препаратах вітаміни груп В, Е, які є фізіологічно активними сполуками, підтримали життєдіяльність новоутворених клітин рослини, а з набору амінокислот рослина відразу почала будувати білки. Усе це сукупно дало змогу рослині оптимізувати фізіологічні процеси й продовжити свій ріст і розвиток.
Дуже посприяло відновленню рослини той факт, що процеси відбувалися на подовженому світловому дні, після весняного рівнодення. У цей період фотосинтез стає продуктивнішим, і рослина почала працювати на себе.
Тому висновок для аграріїв: у разі виникнення стресових для рослин ситуацій не поспішайте вирішувати кардинально питання. Не все втрачено. Як доводить цей приклад, є шляхи бюджетного їх вирішення. Ми обов’язково відстежимо врожайність і якість насіння на цьому полі й повідомимо редакцію.