Україна без меду?

Поки що так ‒ без меду. Перша половина медозбору майже всюди виявилася провальною.

По-перше, це ‒ наслідки посушливого попереднього року. Літо було спекотним і сухим, восени майже без дощів. Зима була теплою і також із мінімальною кількістю опадів. Запаси вологи в ґрунті ‒ на найнижчому рівні. Весняного паводка практично не було. У центральній та південній частинах України рівень ґрунтових вод цього року залишається досить низьким.

По-друге, негативну роль відіграли дуже сильні й затяжні пізні весняні заморозки. Вони трапилися саме в той період, коли рослини вже цвіли чи готувалися до цвітіння. У нашому регіоні (Черкаська область) вимерзли квіти й зав’язь майже всіх дерев. Постраждали і культурні, й дикі фруктові дерева, а також шовковиця, волоські горіхи, ліщина тощо. На деревах або взагалі немає плодів, або їх ‒ лише кілька відсотків від звичайного. Також постраждали озимі посіви багатьох культур. Підмерзла й акація ‒ один із найважливіших медоносів для українських пасічників.

По-третє, коли після потепління акація все ж таки відновилася й зацвіла, в багатьох регіонах пройшли сильні дощі, які змили нектар. У результаті на активний медозбір із акації бджоли мали лише кілька днів.

По-четверте, далися взнаки високі втрати бджолосімей під час зимівлі. У нашому господарстві бджоли зимують у спеціально створеному зимівнику з керованим мікрокліматом, тому загальні втрати бджіл із кінця сезону-2024 до початку сезону-2025 склали лише 4,7%. Але в багатьох пасічників, які зимували надворі, бджоли розпочали весняний розвиток надто рано. Десь це призвело до загибелі розплоду, десь ‒ до браку кормів до першого взятку. І все це на тлі масових уражень бджіл кліщем через складні умови минулого року.

Така ж ситуація не лише в Україні, а й у всій Східній Європі.

А ще, по-п’яте, в Україні часто бджоли масово труяться засобами захисту рослин. Тут і заборонені в Європі хімікати, і порушення правил оброблення, і нехтування інформуванням пасічників, і навіть жорстокі пропозиції закривати бджіл на час оброблення із зазначенням величезного діапазону часу передбачуваного обприскування.

Урожаю весняного меду (акація, різнотрав’я) цього року в Україні майже немає. Так, подекуди щось зібрали, але все одно врожай ‒ один із найгірших за останні роки. І часто після збирання (відбирання у бджіл) пасічникам доводиться підгодовувати їх, аби вони дотягнули до другої хвилі цвітіння без утрати розплоду.

Другий період медозбору подекуди вже розпочався. Гречки цього року посіяли дуже мало. Залишається соняшник. З точки зору українського медового експорту, один із найважливіших медоносів, як і акація. Проте ціна на цей сорт ‒ одна з найнижчих. Щоб хоч трохи вирівняти ситуацію, потрібен дійсно рекордний урожай меду.

Тому нині всі пасічники ‒  у тривожному стані. Вже очевидно, що бджільництву України завдано великої економічної шкоди. Дохід від першого медозбору зник, а додаткові витрати на підгодівлю бджіл уже з’явилися. І погода в середині сезону досі не схожа на типове українське літо. Ризики залишитися без урожаю різко зросли: пасічники побоюються і дефіциту вологи у період вегетації, й дощів із холодами у розпал медозбору.

Свого часу ми зайнялися диверсифікацією продуктів і послуг, навчившись на прикладі сезону-2017, і це дуже допомагає зараз. Але у тих, хто займається виключно медом, уже чітко проявляються фінансові труднощі.

Сьогодні найактуальніший жарт серед пасічників: «Продам пасіку. Ціна договірна. Покупцю заплачу, скільки скаже».