Під час отелення потреба в кальції збільшується вчетверо, внаслідок чого корови відчувають різний ступінь субклінічної та клінічної гіпокальціємії. Субклінічна гіпокальціємія зазвичай визначається як концентрація кальцію в крові нижча за 2,1 ммоль/л. Субклінічна гіпокальціємія виникає майже в половини всіх молочних корів протягом перших 24 год після отелення. Це відбувається, коли рівень кальцію падає нижче за 2,1 ммоль/л.
Корми, багаті на калій, якими ми годуємо сухостійних корів, сприяють прояву метаболічного алкалозу в корів. Як результат унаслідок метаболічного алкалозу блокується дія паратиреоїдного гормону, що регулює вивільнення кальцію з кісток.
У корів із субклінічною гіпокальціємією немає класичних ознак гіпокальціємії, таких як млявість, холодні вуха чи нездатність стояти. Натомість вони менше споживають корми й виробляють менше молока, що впливає на продуктивність і прибутковість молочної ферми.
Низка досліджень, проведених вченими Корнелльського університету на коровах голштинської породи, показали, що кількість лактацій і рівень кальцію в період отелення були найважливішими чинниками, пов’язаними з наявністю субклінічної гіпокальціємії після отелення. Корови третьої і більше лактацій мали на 70% більше шансів захворіти на субклінічну гіпокальціємію, ніж корови другої лактації.
Провівши спостереження за 407 коровами голштинської породи у двох молочних стадах у Нью-Йорку, встановлено: у корів із субклінічною гіпокальціємією збільшилася кількість захворювань у післяотельний період. Субклінічна гіпокальціємія збільшує ризик вибракування (метрит, кетоз, мастит) у перші 60 днів після отелення.
Аналогічні дослідження провели німецькі вчені на 125 молочних стадах у восьми федеральних землях Німеччини. Корови із субклінічною гіпокальціємією (концентрація кальцію у сироватці крові нижча як 2,0 ммоль/л) мали в 1,69 раза більший ризик вибуття протягом перших 60 днів лактації, порівнюючи з тваринами з нормокальціємією. Крім того, статус кальцію був пов’язаний із репродуктивною здатністю корів. У корів із концентрацією кальцію у сироватці крові понад 2,0 ммоль/л відсоток настання тільності в межах 150 дня лактації був вищим, ніж у корів із концентрацією кальцію в сироватці нижчою за 1,8 ммоль/л. У старших за другу лактацію корів із концентрацією кальцію в сироватці крові понад 2,0 ммоль/л спостерігалася тенденція виробляти на 0,80 кг/день більше молока проти тих корів, у яких концентрація кальцію в сироватці крові була нижчою за 1,8 ммоль/л.
Дослідник Амарал-Філіпс стверджує: фінансові втрати від субклінічної гіпокальціємії становлять у середньому близько 125 доларів на одну хвору корову. Посилаючись на дослідження, проведене Джесікою Макарт, докторкою ветеринарної медицини Корнелльського університету, дослідник Гофф вказує, що саме стійка гіпокальціємія на другий день лактації найчастіше призводить до вибракування корів.
Три кроки подолання гіпокальціємії
Для зниження впливу гіпокальціємії на економічні показники молочної ферми (відтворення, вибракування, недоотримання молока) потрібно зменшити споживання калію в раціоні корів. Для цього слід вирощувати трави з низьким умістом калію для раціону сухостійних корів, уникаючи внесення гною на поля, де вирощують траву для сухостійних корів. Крім того, збирати траву потрібно тоді, коли вона стане більш зрілою, бо зрілі корми містять менше калію.
Додавання до раціону корів пізнього сухостою аніонні солі для відновлення чутливості тканин до паратиреоїдного гормону, що регулює кальцій, також сприяє зменшенню гіпокальціємії. У нормі pH крові корови злегка лужний, бо катіони трохи перевищують аніони. Травоїдні тварини, що споживають у раціоні велику кількість кормів рослинного походження, зазвичай із високим умістом K+ і Ca+ і відносно низьким умістом аніонів, таких як Cl-, SO мають трохи вищий pH крові, ніж нетравоїдні тварини. Це приводить жуйних тварин у стан компенсованого метаболічного алкалозу без негативного впливу на здоров’я.
Таким чином, для корекції катіонно-аніонного дисбалансу як ефективної стратегії відновлення гомеостазу кальцію використовують раціони з додаванням аніонів у передотельний період шляхом зміни нормального лужного стану на легкий ацидотичний стан. Цей легкий метаболічний ацидоз пов’язано з підвищеною чутливістю рецепторів паратиреоїдного гормону в кістках і нирках, що призводить до посилення мобілізації резервів кальцію з кісток, реабсорбції кальцію з нирок і всмоктування з кишківника — загалом призводить до збільшення концентрації циркуляційного кальцію.
Багато фахівців із годівлі корів використовують програми балансування раціону, які розраховують різницю між катіонами й аніонами в раціоні (DCAD). У раціоні має бути від –75 до –125 мекв/кг, залежно від джерела аніонів, що використовують. Також потрібно перевіряти pH сечі, щоб переконатися в правильній роботі аніонів. Коли pH сечі стада в середньому становить від 6,0 до 6,6 за тиждень до отелення, раціон складено правильно. Нижче за 5,5 pH — спостерігається надмірне закислення. Як наслідок корови знижують споживання сухої речовини, щоб уникнути надмірного закислення. А за pH понад 7,25 — збільшення концентрації у крові буде незначним.
Таким чином, додавання аніонних добавок для корів пізнього сухостою є загальноприйнятою профілактичною стратегією корекції гіпокальціємії у дійних корів.
Окрім того, потрібно забезпечити корову доступним (розчинним) джерелом кальцію відразу після отелення. Пероральне введення кальцію (якого немає в складі загального раціону) після отелення показує позитивний вплив і запобігає падінню концентрації кальцію в крові. Уведення двох доз твердих болюсів, вкритих жиром, що містять хлорид кальцію та сульфат кальцію (одна — під час отелення, друга — через 12 год після отелення) дає змогу підвищити концентрацію кальцію в крові після отелення. Застосування болюсів комплексно з аніонними солями дає максимальний стабільний результат.
Витрати на аніоногенні добавки за тритижневий період сухостою та кальцієвий болюс у перший день після отелення нижчі, ніж витрати на лікування післяотельних ускладнень. Правильне застосування комплексної стратегії годівлі корів у пізньому сухостої й у перші дні після отелення сприяє додатковому отриманню молока за лактацію в кількості 300–450 л/гол. (надбавка 5–8%). Це добрий прибуток і висока окупність. Запорукою того, що транзитний період подолано успішно, є те, що корова здорова, виробляє велику кількість молока з необхідними компонентами й може бути запліднена у визначений час.
Упроваджуючи ефективне керування коровами в транзитному періоді, молочні фермери мають потенціал для досягнення основних цілей, наведених у таблиці.
The Ukrainian Farmer
