СТРГ: помилка системи чи шлях у майбутнє?
Рибне господарство України потребує переосмислення, особливо щодо спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Це ‒ юридично визначений режим використання водойм, що поєднує промислове рибальство й елементи аквакультури.
Мета створення СТРГ – раціональне використання водних біоресурсів, стимулювання зариблення, науково обґрунтований вилов та організація платного рибальства. Ідея полягала в тому, щоб користувачі водойм відповідали за вилов, охорону, відтворення й моніторинг ресурсів.
Теоретично СТРГ могли б стати моделлю сталого господарювання, де економічна вигода збалансована з екологічною відповідальністю, зменшуючи навантаження на бюджет шляхом делегування функцій приватному сектору.
На практиці ж СТРГ часто виступають інструментом легалізації масштабного браконьєрства. Типові порушення:
- декларування формального зариблення, яке не відбувається;
- фіктивний облік рибопродукції ‒ звіти зі значними цифрами, що не підтверджуються фактично;
- уникнення податків і рентних платежів через мінімальні показники у документах;
- монополізація доступу до водойм, що унеможливлює прихід нових учасників ринку.
Особливо показовий приклад ‒ із судаком. У звітах фігурують тисячі тонн цієї риби, хоча вирощування судака в аквакультурі технологічно складне і мало поширене в Україні. Переважно ‒ це незаконний вилов у великих водоймах, оформлений через СТРГ.
Отже, СТРГ у нинішньому вигляді – корупційна схема, що завдає збитків державі та знищує природні ресурси, джерела непрозорості й конфліктів.
Останніми роками прокуратура активно скасовує режими СТРГ через відсутність належної правової бази та численні порушення. Це ‒ справедлива реакція, а також симптом глибших проблем: відсутності стандартів, прозорих процедур, контролю й відповідальності.
Постає питання: що далі? Просте скасування – не стратегія. Реформа СТРГ потребує глибокої переоцінки концепції й оновленого підходу. Без якісної альтернативи Україна ризикує втратити напрям інтенсивного вирощування риби у відкритих водоймах, посилити тінізацію сектору й залишити екосистеми без догляду.
Необхідна комплексна реформа СТРГ, що базуватиметься на:
- науковому підході до потенціалу водойм;
- прозорих критеріях відбору користувачів;
- зрозумілих вимогах до господарювання;
- контролі за екологічним станом і реальним виловом;
- участі місцевих громад.
Це відновить довіру та забезпечить стале, законне використання водойм.
«Риба України» своєю чергою пропонує гібридну модель управління водними біоресурсами, що поєднує три компоненти:
- Аквакультура. Підприємства, що реально вирощують рибопосадкову продукцію для зариблення чи товарного вирощування. Це ‒ ключ до зменшення тиску на дикі запаси.
- Промислове рибальство. Законне, контрольоване вилучення біоресурсів за науковими лімітами, з чіткими правилами, звітністю, електронним обліком і маркуванням знарядь лову. Промисловики мають бути партнерами у збереженні ресурсів.
- Організації рибалок-любителів. Громадські об’єднання як оператори місць платного рибальства, відповідальні за дотримання правил і створення умов. Це ‒ легальний доступ громадян до риболовлі, а а також кошти на підтримку водойм.
Лише спільне функціонування цих сегментів на основі прозорих правил й наукового підходу забезпечить сталий розвиток галузі.