Точка зору

Гармонізація законодавства та стандартів відкриє нові можливості для розширення номенклатури експортованого насіння

Сюзана Григоренко
виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ)

Рішення Європейського парламенту щодо надання еквівалентності українській системі сертифікації та насінню олійних культур та буряку відкриває широкі горизонти для вітчизняних виробників.

Головна перевага законодавчої новації ЄП полягає у можливості експортувати насіння соняшника, олійного ріпаку, сої, цукрового й кормового буряків, вироблених в Україні, зменшення адміністративних навантажень та скорочення часу на вивезення цієї продукції до ЄС. Адже фактично Європарламент визнав відповідність євростандартам нашої системи польового інспектування. Це означає, що результати перевірок, проведених в Україні, ураховують вимоги Євросоюзу й прийматимуться Країнами Співдружності. А без визнання еквівалентності насіння не могло б експортуватися до ЄС.

Поки рішення ще не набуло юридичної сили, українські компанії, які планують експорт до ЄС, повинні враховувати чинні вимоги країн-імпортерів та контрактні умови. Зазвичай вони містять реєстрацію сортів у країні призначення, обов’язкову наявність міжнародних сертифікатів якості на насіння, таких як ОЕСР чи ISTA, а також безперечну відповідність фітосанітарним нормам ЄС.

Варто зазначити, що в умовах повномасштабної війни Україна змогла не тільки зберегти виробництво високоякісного насіння (особливо завдяки міжнародним компаніям-членам НАУ, які мають повний виробничий цикл в Україні), а й значно посилити позиції на ринку ЄС. І кукурудза, яка є флагманською культурою українського насіннєвого експорту, є яскравим індикатором цього поступу. Вона залишається конкурентною завдяки високій якості, адаптивності до кліматичних умов країн Центральної та Східної Європи та активній роботі українських виробників із сертифікації відповідно до вимог ЄС.

Зокрема, з 2022 по 2024 роки обсяги поставок кукурудзи до країн Євросоюзу зросли більш ніж удвічі. Якщо у  2022 році Україна експортувала найбільше насіння кукурудзи до Румунії (10,3 млн кг), Угорщини (8,1 млн кг) та Франції (3,8 млн кг), у 2024 році основні обсяги припали на Францію (9,75 млн кг), Румунію (9,07 млн кг), Угорщину (7,69 млн кг) та Німеччину (3,2 млн кг), яка раніше імпортувала лише близько 100 тис. кг. 

Експорт насіння кукурудзи до ЄС (2022–2024, вага поставок, округлені значення)

Країна2022 (кг)2023 (кг)2024 (кг)
Австрія1.49 млн7.27 млн9.18 млн
Болгарія81.2 тис28.4 тис177.8 тис
Італія0096.0 тис
Латвія00307.9 тис
Литва062.8 тис26.3 тис
Німеччина109.1 тис110.9 тис3.20 млн
Польща1.95 млн3.77 млн2.19 млн
Румунія10.31 млн6.79 млн9.07 млн
Словаччина71.5 тис93.6 тис0
Угорщина8.13 млн9.09 млн7.69 млн
Франція3.83 млн11.03 млн9.75 млн
Хорватія1.08 млн675.2 тис1.34 млн
Чехія20.7 тис46.8 тис62.9 тис

До  того ж під час повномасштабної війни Україна суттєво розширила географію експорту на європейському континенті. Так, у 2024-му українське насіння кукурудзи вперше з’явилося у Латвії, Італії, Литві та Чехії, що свідчить про зростання довіри до української продукції та її відповідність європейським стандартам.

Повертаючись до рішення Європейського парламенту, цей документ сприяє посиленню експортної потужності українського насіння. Наприклад, лише за напрямком сої, яка нещодавно отримала еквівалентність, українські виробники вже можуть експортувати до 5 тис. тонн високоякісного насіння. Це може покривати до 50 тис. га у країнах ЄС.

У грошовому вимірі, за середньою ринковою ціною насіння преміум-класу, це може становити десятки мільйонів євро щорічно. Із відкриттям європейських ринків виробники отримають більше впевненості у плануванні, а інвестори – стимул до розвитку виробничої бази.

Окрім вже визнаних олійних культур та цукрового буряку, ми бачимо значний потенціал для експорту насіння кормових трав. Зараз активно ведуться перемовини щодо узгодження стандартів інспектування для цієї групи культур. Також у планах – розширення переліку олійних культур, зокрема, розглядається можливість експорту насіння гірчиці. Варто також пам’ятати, що Україна вже має еквівалентність щодо зернових, сорго та кукурудзи, які залишаються важливими експортними позиціями. У перспективі подальша гармонізація законодавства та стандартів відкриє нові можливості для розширення номенклатури експортованого насіння.