Тваринництво

Роздуми про те, як зробити молочне підприємство успішним

Керування фермою — як гра оркестру

Керування фермою — як гра оркестру
Олег Чуб

Роздуми про те, як зробити молочне підприємство успішним.  

Промислове виробництво молока можна порівняти також із грою симфонічного оркестру. Уявіть собі: диригент роздав ноти музикантам, кожен сів на своє місце, знає напам’ять партію від початку до кінця. У кожного своя мотивація зіграти партію ідеально, яка узгоджена з керівником — диригентом. Диригент змахнув паличкою… і мелодія залунала, радуючи як самих музикантів, так і слухачів у залі. 

Так мало б бути і у виробництві. А що ми маємо насправді? Клапани труби заїдають, верхня дека скрипки зношена, барабан не налаштований, а музиканти не отримують обіцяної зарплатні чи не мають сміливості попросити те, що їм хочеться отримувати, й імітують роботу. Стан музичних інструментів та самих музикантів відповідним чином позначаються на їхній грі — вони тільки імітують виконання вказівок диригента. 

Сучасна ситуація в країні тільки поглибила наявні «проблеми в оркестрі». Соліст-концертмейстер не з’явився на роботу, бо його викликали в ТЦК для оновлення даних, а замінити його ніким. 

Виробництво по-сучасному 

Виробництво молока — доволі складний технологічний процес. Однак, якщо до керування ним підходити творчо, можна значно його спростити. Зібрати колектив, розповісти про плани та завдання, розписати технологічні процеси для кожного працівника, розробити індивідуальну мотивацію, яка збігається з бажанням кожного й потребами підприємства. Важливо запросити на роботу системну людину, яка буде стежити за дотриманням параметрів роботи кожного. За виконання таких умов система почне працювати на досягнення визначених показників. 

Треба врахувати, що українці — працьовитий народ, особливо старше покоління, але часто несистемні й налаштовані радше на процес, ніж на результат. Це є наслідком 70-літньої радянщини, яка вплинула на менталітет українців. 

Нині доводиться робити ставку на молодь. Проблема в тому, що вона не привчена працювати, як старше покоління, часто віддає перевагу віртуальному світу. Тому потрібно поєднувати класичні методи керування підприємством з інноваційними електронними системами, які заміняють паперові носії. Наприклад, у кожному блоці — «здоров’я», «доїння» тощо є своя інструкція. У блоці «годівля» є програма керування годівлею з можливістю отримати звіти. Блоки «керування здоров’ям», «відтворення», «мікроклімат» мають свої програми, зведені в об’єднану програму. Вирощування телят у молочний період значно полегшується, якщо його робитиме автонапувалка. Чи, скажімо, виробництво комбікорму старим методом уже не витримує вимог часу, тому варто запроваджувати автоматизоване його виробництво. 

Власник підприємства має довести до кожного працівника, чому він планує, наприклад, наступного року підвищити надої до 40 л на дійну корову. І поставити перед кожним конкретне завдання, яке допоможе досягнути такої мети. Зі свого боку кожен працівник повинен внести пропозиції, який внесок він може зробити в досягнення таких показників. 

Система мотивацій 

Важливо розробити систему мотивації з урахуванням потреб кожного працівника та інтересів господарства. Головний момент, щоб була фіксована та мотиваційна система, приміром, 15 тис. гривень і 5–10 тис. у разі досягнення відповідної поставленої мети. На жаль, ще не дуже часто застосовують цей простий, але дієвий інструмент керування.

Я часто спостерігаю, як змінюється ставлення спеціалістів до виконання поставлених завдань за наявності такої фінансової мотивації! Вони починають думати наперед, просять додаткового навчання. У результаті відбувається те, що ми, консультанти, любимо найбільше: коли поставлено для автоматизації обладнання активно впроваджується в технологічний процес і приносить користь. 

Ще одне спостереження із життя, яке варто обговорити. По факту свідомий вибір молоді люди за спеціальністю зоотехнік чи лікар ветеринарної медицини зробили в 10–20%, в інших були інші мотиви. На практиці не більше як 10–15% ідуть на виробництво за обраною спеціальністю. Це сумна статистика, але з нею треба змиритися й почати за іншим принципом поновлювати свою команду. 

Приміром, часто запровадження якихось інновацій неможливе тому, що в господарстві працюють здебільшого спеціалісти з попередньої епохи, виховані в часи радянщини — через пенсійний вік вони не сприймають сучасні нескладні системи  керування. Так бізнес не розвивається,  і з часом його може поглинути іншими, хто реагує відповідно й адекватно. 

Сродна праця 

Що робити таким керівникам, коли вони використали наявні ресурси пошуку дипломованих спеціалістів? Я б радив брати тих, хто має бажання й талант роботи з тваринництвом. Це може бути, як казав наш філософ Григорій Сковорода, їхньою сродною працею, тобто відповідною їхньому таланту. 

Я спостерігав десятки успішних випадків на різних фермах, коли завідувачами комплексів, керівниками блоку годівлі, техніками ШО тощо успішно працюють люди без спеціалізованої освіти, але з іскрою ентузіазму. Краще та ефективніше навчити без освіти того, хто хоче, ніж намагатися мотивувати того, у кому ця робота не приносить задоволення. 

Де навчати? Є багато варіантів, краще робити все з переліченого. Це й відправити на практику на успішне підприємство, укласти договір на технологічний супровід консультантами АВМ, приміром, чим не вихід? Чи секторно попросити супровід від продавців інноваційного обладнання, яке власник хоче запровадити. Хто захоче — той знайде вихід, хто ні — той знайде причину. Плюс дошліфування — обов’язкове відвідування всіх, а особливо новими кадрами, тематичних навчань, семінарів і конференцій. 

Однак насамперед сам керівник має горіти ідеєю свого успішного молочного бізнесу. Нерідко трапляється, що власник — агроном за сродною працею не розвиває ферму, лишивши її напризволяще як соціальний проєкт. У такому разі варто взяти керівника молочного бізнесу — порядну системну людину, бажано з підприємницьким талантом, і на умовах справедливого бонусування від прибутку ферми делегувати їй розвиток ферми як бізнесу. Особливо тепер, коли агрономія не така прибуткова, як раніше, це має великий сенс. 

Процеси мають бути розписані у вигляді протоколів, технологічних карт з обов’язковим контролем їх виконання відповідальною посадовою особою. Коли кожен знає свою ділянку роботи, коли кожен працює так, щоб не підвести колектив, успіх підприємства гарантований. Тоді можна очікувати й прекрасну гру, і прогнозовано високі показники на всіх ділянках виробництва, і планові прибутки, і, що не менш важливо, задоволення від процесу та результату залучених осіб. Бажаю, щоб і у вас було так! 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ