Нетипова зима, брак вологи, непередбачуваність весняних погодних умов і накопичення через часте недотримання сівозміни шкідливих організмів роблять весняний сезон 2025 року високоризиковим. Та попри це аграрії активно готуються до весняної посівної.
У цьому контексті фахівці Ukravit радять пильну увагу приділити вибору посівного матеріалу ранніх ярих культур, адже ситуація на ринку та складні погодні умови попереднього року сильно вплинули на загальну пропозицію та її якість.
Дефіцит «еліти» й запаси минулих років
«Пшениці 2024 року у світі було зібрано небагато, тому можна припустити, що ця культура буде рентабельною 2025 року, — прогнозує керівник відділу насіння компанії Олександр Конопкін. — І хоча основна частина припадає на озимі посіви, весняна сівба теж буде. Щодо ярого ріпаку, то його зазвичай теж сіють небагато, віддаючи перевагу осінньому. Як експортна позиція нарощує популярність горох, однак, знову ж таки, переважно озимий. Прогнозувати масштаби посівної ранніх ярих культур поки що складно — все залежатиме від погодних умов весни, наявності чи відсутності мерзлоталого ґрунту, щоб внести добрива, вологи, необхідної для сівби, тощо».
Водночас ринок насіннєвого матеріалу в Україні та Європі сьогодні переживає певний дефіцит, зазначає фахівець. 2024 рік через складні погодні умови відзначився недобором якісного посівмату практично всіх культур, окрім озимого ріпаку, який встигли зібрати до посухи. Зокрема, дуже невелика кількість виробників «вклалася» в елітні сорти пшениці. Як наслідок, з одного боку, вартість посівного матеріалу поточного сезону однозначно підвищиться, а з іншого — постачальники активно пропонуватимуть насіння 2021–2023 років виробництва, які були для насіннєвого ринку вельми продуктивними.
Відлуння попереднього сезону
Екстремальні погодні умови 2024 року суттєво позначилися й на якості посівного матеріалу, зазначає керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков. Більшість досліджених в Ukravit Institute зразків насіння ранніх ярих культур мають низьку енергію проростання. Наприклад, у пшениці ярої цей показник був переважно 76–98%, в окремих випадках — навіть нижчим за 70%. Трохи кращою була ситуація з ячменем ярим — його енергія проростання коливалася від 85–94%. Хоча близько 18% досліджених зразків мали енергію нижчу за 80%. Щодо гороху, то його насіння надходило з показниками 70–94%.
Причиною цього є високі температури та повітряна посуха, що панували по всій країні в період основних фенофаз розвитку культур. Натомість ближче до збирання врожаю в окремих областях пройшли затяжні дощі. А в регіонах, де їх не було, спостерігалися різкі перепади денних і нічних температур. У комплексі це призвело до активного розвитку сапрофітних грибів і підвищення рівня ураженості посівмату.
«Фітопатологічні дослідження, проведені нашими вченими, показали сильне зараження посівного матеріалу ранніх ярих культур, — підтверджує Сергій Сальніков. — 92% зразків пшениці ярої потерпали від збудника Alternaria spp., 60% — Fusarium spp., 25% — від пліснявіння насіння. 90% досліджених зразків ячменю ярого містили збудник Alternaria spp., 65% зразків — Fusarium spp., на 32% — було виявлено пліснявіння насіння, а на 20% — збудник Drechslera spp., що спричиняє гельмінтоспоріоз ячменю. Зважаючи на збільшення останніми роками в структурі посівних площ гороху, мали можливість проаналізувати ситуацію й із цією культурою. 98% досліджуваних зразків містили збудник Alternaria spp., в 90% зразків насіння було уражене бактеріозом; 40% — Fusarium spp., а 20% — пліснявою. Показники досить високі, тому в умовах поточного сезону насіння перед купівлею чи висівом варто дослідити, щоб насамперед визначитися з нормою висіву, а також підбором протруйників, стартових мікродобрив, стимуляторів росту тощо».
Весняний must-have
Навесні перед сівбою посівний матеріал ранніх ярих передусім потрібно перевірити на енергію проростання, схожість і зараженість збудниками хвороб, радить Сергій Сальніков. Це — своєрідна база, яка дасть можливість дізнатися, чи можна таке насіння висівати взагалі, чи краще звернутися до іншого постачальника й придбати інший посівмат, а також, чим захистити насіння й сходи.
«Знання схожості та енергії проростання насіння — дуже важливе, адже дає можливість скорегувати норми та глибину висіву, а також за потреби — обрати відповідні стимуляційні препарати, — каже фахівець. — Однак не слід забувати, що на ці показники під час вирощування впливає низка чинників, як-от погодні умови, хвороби та шкідники, мінеральне живлення тощо».
Не кожен сьогодні купує протруєний посівмат — хтось сіє насіння другої репродукції, а отже, протруює його власноруч, а хтось вирощує насіннєвий матеріал для власних потреб і застосовує відповідні фітосанітарній ситуації на полі діючі речовини. У такому разі перевірка на наявність і видовий склад насіннєвої інфекції — неодмінна передумова отримання здорових сильних сходів.
«Високий рівень ураженості комплексом фітопатогенів, зокрема Alternaria spp. та Fusarium spp., суттєво впливає на схожість насіння, — розповідає Сергій Сальніков. — Адже фітопатогени харчуються й виділяють токсичні речовини. Особливо це небезпечно за тривалого зберігання в нерегульованих умовах. Згідно з науковими дослідженнями показники схожості та енергії проростання в таких випадках можуть знижуватися на 5–20%. Щоб оцінити масштаб ураження та підібрати відповідні протруйники, доцільно провести фітопатологічне дослідження. Таким чином і захист буде надійно забезпечено, і кошти заощаджено».
Якщо йдеться про насіння минулих років виробництва, що буде характерним для цього сезону, чи перехідні залишки в господарствах, до цих базових показників варто додати лабораторну перевірку якості протруєння. Адже протруйники, що містять системні діючі речовини й тривалий час зберігаються на насінині, знижують енергію проростання. Залежно від культури, її сортових особливостей, конкретної діючої речовини та інших чинників цей вплив буде різним. Крім того, тривале зберігання, надто в неналежних умовах, у будь-якому разі позначається на ефективності первинного захисту.
«Наприклад, нещодавно ми досліджували насіння пшениці, оброблене протруйником на основі імідаклоприду, — ділиться Сергій Сальніков. — Уже через три місяці зберігання на 48% зменшується вміст протруйника, а за наступні три місяці втрачається ще близько 4% діючої речовини. Це пояснюється хімічним розпаданням речовини під дією ультрафіолету та фізичним обсипанням із насінин. Візуально різницю можна й не помітити: таке насіння може мати вигляд свіжооброблененого. Однак насправді вмісту протруйника на ньому буде недостатньо для якісного захисту. Тому заощаджувати на лабораторних дослідженнях у будь-якому разі не варто: тільки вони вбережуть вас від ризиків».
Статтю надала компанія Ukravit
The Ukrainian Farmer
