Близько 60% випадків раннього лактаційного маститу виникають у період сухостою

Сучасним генетично високопродуктивним коровам за переходу від лактації до сухостою стає все складніше з точки зору здоров’я й комфорту. Коли корову потрібно запускати, її продуктивність може сягати понад 20 л молока на добу. Це робить практично недосяжним цільовий показник 15 л і менше на момент запуску для зниження ризиків захворювання на мастит.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Різке припинення доїння, особливо високопродуктивних молочних корів, може суттєво збільшити ризик виникнення нових інтрацистернальних інфекцій. Водночас саме сухостійний період має вирішальне значення для їх лікування та профілактики.

Природне відновлення вимені саме по собі усуває деякі інфекції в період відпочинку, але цей процес значно ефективніший у поєднанні з лікуванням антибіотиками.

Близько 60% випадків раннього лактаційного маститу виникають у період сухостою, тому дуже важливо запобігти новим інфекціям до отелення й вилікувати наявні. Одним із чинників ризику є вироблення молока в молочній залозі вже після припинення доїння.

Коли молоко накопичується, підвищений тиск у вимені може спричинити підтікання молока із сосків. Це своєю чергою може обернутися колонізацією вимені мікроорганізмами на тлі зниження природної захисної активності молочної залози.

Після запуску корів у сосках вимені утворюється кератинова пробка, що закриває сосковий канал. Утім, у деяких тварин вона не утворюється впродовж усього періоду сухостою. Разом зі сфінктерами кератинові пробки ‒ перший бар’єр на шляху інфекції. Однак, як показали численні дослідження, у високопродуктивних корів формування кератинової пробки в отворі соска сповільнене.

Через підвищений тиск у вимені після припинення доїння корови відчувають дискомфорт, що змінює їхню поведінку, особливо в них немає бажання лежати й відпочивати.