Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Київ, 4-5 лютого 2025 року
Напередодні нового виробничого сезону аграрії зібралися на Всеукраїнський практичний форум «День агронома. Економіка врожаю», що відбувся 4–5 лютого в Києві, й поділилися ідеями ефективного виробництва. Якщо узагальнити одним словом, що найбільше обговорювали агрономи на форумі, то це слово буде «волога». Точніше — її брак. Про аномальну тогорічну посуху, про вимушену сівбу в сухий ґрунт під час посівної, про озимину, яка ввійшла в зиму в незадовільному стані через брак вологи, про мізерні запаси ґрунтової вологи в зимовий період і про тривожні очікування напередодні нового польового сезону — про все це говорили зі сцени та в кулуарах конференції. Один із модераторів форуму, головний агроном Групи компаній «Агро-Регіон» Юрій Лисак навіть розпочав своє вступне слово з невеликої аналітичної презентації «Що там по запасах вологи?»
«Сезон починаю з аналізу, як на розвиток наступних культур впливає накопичення вологи. З власного досвіду дійшов висновку: для формування врожаю пізніх ярих, зокрема кукурудзи, важливіше значення мають запаси продуктивної вологи в ґрунті, накопичені в осінньо-зимовий період, ніж у період вегетації. Тому з вересня по січень робимо аналіз щодо вологозабезпечення. Торік по Бориспільському району Київщини випало майже вдвічі менше опадів, ніж протягом двох попередніх років — 184 мм. У квітні проводимо повторний аналіз — для корегування наших планів. Якщо у квітні матимемо менші запаси продуктивної вологи, будемо корегувати норми висіву кукурудзи й азотне підживлення всіх культур. До речі, ще одне спостереження: травневі дощі — не гарантія високого врожаю. Більше значення для пізньої ярої групи мають липневі опади перед фазою цвітіння».
Зважаючи на те, що кукурудза «планує» цього сезону відвойовувати дещо втрачені позиції, питання підвищення врожайності культури за нестабільних щодо вологозабезпечення умов є актуальним. На думку керівника групи з технічної підтримки насіння кукурудзи компанії «Сингента» Ігоря Ковальчука, головну роль в отриманні доброго врожаю відіграє правильна сівба: саме тоді закладаються основні складники врожаю, які пізніше не можна компенсувати, — щільність й однорідність посіву. Щоб отримати дружні, вирівняні та рівномірні сходи, важливо підготувати м’яке (але не порошкове) вологе ґрунтове ложе для насіння, дотримуватися строків сівби, які визначаються, зважаючи на температуру ґрунту на глибині загортання насіння: ранні — 6–8 °С, оптимальні — 9–12, пізні — ˃12 °С. «Рання сівба має переваги, оскільки забезпечує раннє квітування й запилення рослин, що зменшує ризик збігу цієї фази з посухою. Рослини, посіяні раніше, мають більш розвинену кореневу систему, що покращує доступ до вологи. Рання сівба забезпечує більш раннє збирання й зниження витрат на досушування, а також розширює строки підготовки поля під наступну культуру в сівозміні», — наголосив Ігор Ковальчук.
Звісно, на запаси вологи людина вплинути не може — вона може їх тільки зберегти. Для цього нині аграрії активно переходять на вологоощадні технології, які до того ж дають змогу зберегти ресурси та зменшити витрати на гектар. Так, торік у компанії «ТАС Агро Захід» оранку повністю замінили на глибоке розпушення. «Завдяки сучасній техніці технологія вирощування культур значно спростилася й дає змогу мати непогані результати навіть за браку вологи, як це було минулої осені. Наприклад, минулої осені пшеницю посіяли після лущення стерні попередника (соняшник) нормою 2,4 млн насінин/га і станом на початок лютого маємо коефіцієнт кущення 3+», — зазначив головний агроном «ТАС Агро Захід» Володимир Шило.
Брак вологи змусив фермерів господарства «Геркулес», що на Київщині, перейти на технологію strip-till у вирощуванні ріпаку. Голова господарства Віктор Шеремета зазначає: «Одна з головних переваг такої технології — гарантоване отримання сходів, на відміну від традиційної системи із застосуванням відвального обробітку. Окрім того, за технології strip-till рослини ріпаку краще пристосовані до перезимівлі, вони захищені від несприятливих погодних умов — вітрів, морозу. Вологозбереження — додаткова перевага технології. Минулого посушливого літа в міжряддях під шаром соломи ґрунт був вологий».
Вочевидь переваги нульової технології щодо вологозабезпечення — беззаперечні. На полях фермера з Київщини Михайла Войтовика, який уже 17 років практикує no-till, вологи достатньо і влітку, і взимку, адже ґрунт постійно вкрито рослинністю. Окрім того, за 17 років уміст органічної речовини в ґрунті в середньому збільшився з 0,67 до 1%. Тож тільки на основі цих чинників пан Михайло відмову від оранки вважає важливим кроком до відновлювального землеробства.
Менше удобрення — стала врожайність
Ще одна важлива тема, яка була у центрі уваги практичного форуму, — зменшення виробничих витрат, оптимізація технологічних заходів, зважаючи на реалії сьогодення, зокрема економічні. Головна умова — не допустити падіння врожайності.
Оскільки на систему удобрення культур припадає левова частка витрат, чимало уваги доповідачі приділили власним напрацюванням щодо її оптимізації. Так, начальник відділу рослинництва групи компаній «Агрейн» Тарас Корнієнко зазначив: «Протягом останніх п’яти років ми впроваджували елементи точного землеробства в частині агрохімії. Маємо цікаві результати. Наприклад, попри те, що останні два роки зменшили норми внесення азотних добрив, на одному полі в Чернігівській області, поділеному на зони продуктивності, азотні добрива в нормі 86 кг/га змогли згенерувати 14,8 т/га кукурудзи. І це за умови, що рік не був сприятливим для культури. Важливо пам’ятати: зменшувати кількість синтетичних добрив, не зменшуючи врожайність, можна, дбаючи про здоровий ґрунт».
Аналогічної тактики дотримуються і в ТОВ «Агрофірма “Колос”», що на Дніпропетровщині. Головний агроном господарства Роман Карлов наголошує: «Крайні три роки ми зменшили кількість добрив, але врожайність не впала. Можливо, ще й завдяки відмові від оранки та переходу на вертикальний обробіток ґрунту, що сприяє збереженню ґрунтової вологи, а також сидерації. Добрива вносимо безпосередньо в кореневу систему рослини, а підживлення пшениці та ріпаку проводимо методом ін’єкційного внесення в ґрунт».
Стратегії короткотермінових надійних рішень дотримуються в ТОВ «Лебідь Агро», що на Рівненщині. Керівник господарства Денис Сергієнко каже: «На наших піщаних ґрунтах немає сенсу вкладати великі кошти в дорогі технології — ми мусимо керувати витратами відповідно до природного потенціалу поля. Якщо планова EBITDA розрахунково виходить менше ніж 20%, тоді переглядаємо витрати».
Управлінські рішення й агроефективність
Агроефективність починається з мотивованих професійних кадрів. Ця теза проходила червоною ниткою в багатьох доповідях. Особливої гостроти кадрове питання набуло за воєнного стану, коли чимало аграріїв мобілізували до війська. Саме людський ресурс, за словами директора з виробництва у рослинництві МХП Федора Куртєва, є основою агроефективності виробництва. Без навчених кадрів неможливо грамотно планувати агрозаходи, вчасно та якісно виконати заплановані роботи, впроваджувати у виробництво інноваційні рішення. «Агротехнології, усі елементи точного землеробства — це, безумовно, класні речі, які приносять результат. Однак — це вишенька на торті, коли всі заходи зроблено по черзі правильно. А цього можна досягнути тільки з професійним колективом. Сильна команда професіоналів — запорука успіху!», — наголосив пан Федір.
Відтак у компанії головними напрямами розвитку вбачають розвиток людського ресурсу — через навчання, систему R&D та обмін досвідом. Оптимізація виробничих процесів завдяки ефективному плануванню та розвитку власного продукту, а також раціональному використанню сучасної техніки — ще один вектор руху вперед. Зменшують витрати на технологію в компанії завдяки роботі власних заводів із виробництва КАС/РКД. Подальший сталий розвиток пов’язують із відмовою від заборонених пестицидів і роботою з програмою CARBON й отриманням сертифікатів.
Надійним інструментом, який дає змогу підвищити ефективність господарства, зробити його стійкішим до зовнішніх ризиків, є точне землеробство. Воно дає змогу підвищити врожайність, зменшити витрати, мінімізувати їх, підвищити продуктивність праці, оптимізувати керування підприємством. Про це, як ніхто інший, знає Владислав Тютюнник, заступник директора СТОВ «Інтер», що на Чернігівщині, та директор компанії InterAGROLab, яка базується на виробничих потужностях «Інтера». Маючи великий довід роботи в точному землеробстві, пан Владислав поділився досвідом, як досягнути найвищої продуктивності за допомогою передових технологій.
В ефективності точного землеробства пересвідчилися й у ТОВ «Олімп». Уже в перший рік упровадження точного землеробства завдяки системі Cropwise Operations у компанії контролювали всі стадії сівби, стан культур на полях у режимі реального часу, стадії їх росту, оптимізували використання добрив. Провели аудит земельного банку завдяки накладенню карт фактичного обробітку полів на геокадастрову карту України й відновили межі полів до звітних. Утім, як наголосив директор із виробництва Максим Денисенко, головна складність упровадження точного землеробства — людський чинник. Висновок очевидний: «Ми повинні не тільки вкладатися в технології. Ми повинні навчати людей, щоб вони могли не лише правильно виконати свою роботу, а й відчували відповідальність за зроблене», — наголосив максим Денисенко.
Для тих, хто поки що не готовий освоювати точне землеробство, слушною буде порада керівника відділу агрохімічних досліджень компанії «Епіцентр Агро» Павла Яніна — диференціювати поля за класом продуктивності. «Протягом шести років ми ділимо поля на шість класів за продуктивністю, фактично за врожайністю кожної культури. Не завжди потенціал поля визначається тільки рельєфом чи агрохімічними показниками. Кожне поле розглядаємо як окрему виробничу одиницю. Групування полів за потенціалом урожайності дає змогу зрозуміти, який урожай можна отримувати для кожної культури у цьому регіоні. Після визначення потенціалу поля можна перейти до диференціації внесення ТМЦ».
Як кажуть, в агроефективності багато облич. Для СТОВ «Дружба» з Черкащини шлях до ефективності почався зі «стратегії малих кроків», коли незначні зміни приносять вагомі результати. Співвласник господарства Артур Налбандян розповів: «Ми почали перетворення нібито з дрібниць, наприклад, ретельніше працювали з насінням сої у зерносховищі, у результаті чого зменшили відходи з 6 до 2%. Аналогічно вдалося зменшити втрати насіння соняшнику. Кукурудзу почали досушувати до базової вологості, а не до 12,5% тощо. Економії додала заміна сівалок, які унеможливлюють перекриття й, відповідно, зниження врожайності, уведення посекційного вимкнення на оприскувачах тощо. У результаті послідовні маленькі зміни, які ми впровадили в нашому господарстві за шість років, сприяли збільшенню приросту прибутковості у 20 разів».
Кожне господарство має власний рецепт ефективного виробництва, який сприяє підвищенню рентабельності господарства, зростанню врожайності, зниженню витрат і покращенню економічних результатів компанії. Форум «День агронома» вкотре довів, що наші аграрії здатні втілювати в життя свої ідеї всупереч несприятливій кон’юнктурі, економічній ситуації і навіть найбільшому випробуванню для нашої держави — війні.
Хотілося б цей огляд завершити словами Дениса Сергієнка, який поєднує роботу керівника господарства «Лебідь Агро» з волонтерською діяльністю: «Ми мусимо просто вистояти. Закликаю пам’ятати, завдяки кому ми маємо можливість зустрічатися, спілкуватися, планувати діяльність. Велика подяка за це нашим воїнам!»
Журнал The Ukrainian Farmer висловлює щиру подяку за участь у Всеукраїнському практичному форумі «День агронома. Економіка врожаю» генеральному партнеру ТОВ «Сингента Україна» та офіційним партнерам: ТОВ «ДСВ-Україна», ТОВ «Пьотінгер Україна», ТОВ «Лімагрейн Україна», ГК «Агро Експерт», ГК BTA Group офіційний дилер Mzuri в Україні, FMC, Himagro M, ПрАт «Богуславська сільгосптехніка», компанія WinBRel, АТ ОТП БАНК, MASSEEDS, компанія ICL, ТОВ «Лідеа Україна», ГК BIONORMA, LIFE BIOCHEM.
Окрема подяка модераторам форуму: головному агроному Групи компаній «Агро-Регіон» Юрію Лисаку, співвласнику ТОВ «Володимирівське» Анатолію Григорчуку, директору і власнику СТОВ «Васюти» Геннадію Гадзовському, начальнику відділу рослинництва Групи компаній «Агрейн» Тарасу Корнієнку.