Оптимальні методи сушіння пшениці

Сушіння пшениці — один з основних етапів підготовки зерна до тривалого зберігання, який вимагає ретельного підходу та дотримання технологічних стандартів. Якість зерна безпосередньо залежить від того, наскільки правильно проведена операція сушіння, адже оцінити кількість врожаю можна лише після того, як зерно досягне оптимального рівня сухості, а надлишкова волога буде видалена.

«Елеватор Агро» умовно можна поділити на дві частини. Перша частина обладнана баштовими зерносушарками. У цьому секторі розташовано 4 силоси: ємністю 17 тисяч тонн для кукурудзи і ємністю 20 тис. тонн – для пшениці. Друга частина елеватора включає 30 силосів різної ємності — від 2100 до 5000 тонн. Ця зона працює з двома шахтними зерносушарками, які безпосередньо використовуються для сушіння пшениці, і є ефективними для обробки великих обсягів зерна. Розподіляючи пшеницю між різними силосами, ми можемо оптимізувати процеси сушіння та зберігання, враховуючи  клас, стан зерна та його вологість.

«Елеватор Агро» приймає переважно кукурудзу, пшениці на наше зерносховище надходить значно менше. Якщо пшениця надходить на елеватор із вологістю до 16%, ми її продуваємо вентиляторами в зерносушарках або в оперативних силосах — знімаємо близько 1-2% вологи та закладаємо на зберігання в силоси для тривалого зберігання. Якщо ж на елеватор привозять пшеницю з вологістю 16% і більше, ми її просушуємо в шахтних зерносушарках. При цьому максимальна температура теплового агента не перевищує 90 °C.

Саму ж пшеницю нагріваємо до температури приблизно 38-40 °C. Перегрівати її не можна, оскільки при закладці гарячого зерна в силос може виникнути самозігрівання. Це явище може статися через мікробіологічні процеси, які активуються в умовах підвищеної температури і вологості. Самозігрівання викликає підвищення температури в середині зерна, що може призвести до псування якості пшениці: з’являється ризик розвитку цвілі, зниження поживних властивостей та навіть до появи запахів, що знижують товарний вигляд зерна. Тому важливо контролювати температуру зерна, щоб уникнути перегріву і забезпечити його належне зберігання.

Ураховуючи, що пшеницю збираємо у липні-серпні, коли ночі ще досить теплі, сильно охолодити її за допомогою вентиляції не вдається. Проте ми намагаємося вибирати найхолодніші ночі та продувати пшеницю вентиляторами в темний час доби, щоб знизити температуру зерна. Цей процес вимагає ретельного контролю та планування, оскільки ефективність вентиляції залежить не лише від температури повітря, але й від вологості, швидкості потоку повітря та стану самого зерна. Наприклад, якщо вологість повітря вночі занадто висока, це може уповільнити процес охолодження або навіть призвести до додаткового зволоження зерна.

Перед сушінням пшеницю обов’язково очищаємо від великих домішок на скальпеляторах. Це важливий етап, оскільки різне сміття (стебла, листя, каміння) може значно ускладнити процес сушіння та зберігання зерна. Скальпеляторами видаляємо все, що може заважати нормальному сушінню зерна або погіршувати його якість.

Далі зерно, вже очищене від великих домішок, готове до подальшої обробки та сушіння. Цей етап дозволяє забезпечити рівномірний процес сушіння, а також зберегти якість зерна, запобігаючи можливим пошкодженням або накопиченню неприємних запахів, які можуть виникнути через наявність органічних залишків.

Зазвичай, при вивантаженні зерна з силосу, коли йде зачистка ємності шнеком, відбувається самосортування легких домішок. У цьому випадку сепаратори допомагають видалити ці легкі домішки і забезпечити більш чисте зерно, яке буде готове до відвантаження.

Здебільшого пшеницю сушимо згідно з інструкціями щодо сушіння продовольчих культур, відповідно до технічних рекомендацій виробника зерносушарок. Це дозволяє забезпечити належну обробку зерна та досягти оптимальних результатів. У стандартних умовах, коли пшениця відповідає вимогам якості, ми дотримуємося таких технологічних режимів, які гарантують збереження її товарних і харчових властивостей.

Проте у випадках, коли пшениця має відхилення від базових показників якості — наприклад, якщо в зерні присутні ознаки грибка, фузаріозу або сажки, пророслі або недозрілі зерна, — ми застосовуємо більш делікатні методи сушіння. Для таких партій зерна використовуємо температурні режими, які є більш м’якими, що дозволяє уникнути додаткових пошкоджень зерна і зберегти його якість.

Є кілька важливих аспектів, на які необхідно звертати увагу при роботі з пшеницею. Один з таких моментів — це наявність зелених зерен. Це зерно, яке ще не досягло повної зрілості під час збирання, і внаслідок цього має високий рівень вологості та не відповідає стандартам, прийнятим для зрілих зерен. Зелена пшениця може мати специфічний вигляд та інші ознаки незрілості, наприклад, змінений колір або відсутність характерного запаху зрілого зерна.

Оскільки зелені зерна містять більше вологи, ніж нормальне зерно, вони потребують більш ретельного підсушування. Як правило, ми сушимо таке зерно до рівня вологості 13%. Це дозволяє зменшити вологість зерна до оптимальних показників для подальшого зберігання або обробки. Однак варто зазначити, що зелена пшениця має свої особливості, які слід враховувати при сушінні.

Після досягнення бажаного рівня вологості зелене зерно можна змішувати з більш вологою пшеницею. Це дозволяє зберегти оптимальні показники вологості для всього обсягу зерна. Таким чином, суміш може мати середній рівень вологості, що дозволяє уникнути перевищення або недосягнення бажаних показників. В результаті такого змішування ми отримуємо більш рівномірні показники вологості для подальшого зберігання або транспортування зерна, що допомагає зберегти його якість і знижує ризик виникнення псування через надмірну вологість.

У моїй практиці були ситуації, коли завдяки ретельній підготовці та обробці пшениці вдалося підвищити її клас. Це стосується випадків, коли пшениця, що надходить на елеватор, має індекс якості (ІДК) понад 100 одиниць, але при цьому кількісний показник залишається в межах норми.

Одним із важливих етапів у цьому процесі є підбір оптимальної температури для сушіння. Для пшениці з підвищеним індексом якості, як у таких випадках, потрібно ретельно контролювати температуру теплового агента сушарки. Зазвичай, температура сушіння не повинна перевищувати 60 °C. Цей температурний режим дозволяє зберегти структуру зерна та не допустити перегріву, який може негативно вплинути на якість пшениці.

Після обробки і сушіння за таким температурним режимом, ІДК пшениці може покращитись і знизитися до показників у межах 90-95 одиниць, що є ознакою більш високої якості зерна. Це свідчить про те, що зерно стало менш забрудненим, а кількість домішок і неякісних часток значно зменшилась, що підвищує його товарний вигляд і відповідність вимогам ринку.

Отже, правильне сушіння пшениці є критично важливим для збереження її якості та продовження терміну зберігання. Важливо ретельно контролювати всі етапи цього процесу — від температури до вологості та стану зерна. З правильним підходом, використанням відповідних технічних режимів і засобів, можна не лише зберегти якість зерна, але й у деяких випадках підвищити його клас. Головне — дотримуватися рекомендацій та технічних вимог для кожного етапу обробки.