Ефективний контроль забур'яненості ріпаку потребує узгодження сівозміни, агротехніки та хімічних засобів

Для стабільного вирощування та зростання озимого ріпаку потрібно дотримуватися загальної культури землеробства й агротехнічних вимог вирощування, спрямованих на зменшення впливу шкідливих організмів у формуванні врожаю та якості продукції. Один з основних критеріїв успіху – ефективний контроль сегетальної флори в посівах культури, адже засміченість посівів знижує ефективність заходів, спрямованих на підвищення врожайності, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Для успішної реалізації системи контролю за бур’янами в агроценозі важливо мати достатню інформацію щодо їх видового складу, агробіологічних груп сегетальних видів, характеру і ступеня забур’яненості.

У сучасних умовах особливої ваги набувають інтегровані технології захисту, які передбачають поєднання й узгодження сівозміни, агротехніки, хімічних засобів.

Обмеження бур’янів хімічними засобами захисту – це захід, результативність якого залежить від правильного вибору гербіциду з різноманітного асортименту й застосування препаратів для максимального впливу на шкідливий об’єкт і мінімалним – на культуру й довкілля.

Задля підвищення ефективності контролю бур’янів і запобігання виникненню резистентності до гербіцидів практикується поєднання діючих речовин однокомпонентних або застосування комплексних препаратів.

Раніше повідомлялося, як ґрунтові й післясходові гербіциди підвищують урожайність ріпаку.