Який уплив бойових дій на ферментативну активність ґрунту, – дослідження

За результатами дослідження науковців Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» бойові дії в Україні мають суттєвий уплив на ферментативну активність ґрунту. Зокрема, чутливим індикатором забруднення ґрунту соляркою є активність поліфенолоксидази, яка в забрудненому ґрунті була вищою, ніж у контрольному ґрунті, на 96% (майже вдвічі).

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Оксана Найдьонова (ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»).  

За її словами, у ґрунті, забрудненому кислотою, активність поліфенолоксизази була втричі нижчою, ніж у контрольному ґрунті, а дегідрогеназна й інвертазна активності були повністю пригніченими (табл. 3).

Ферментативна активність ґрунту в місцях перебування й пошкодження військової техніки також зазнала змін. Значно нижчою у ґрунті під танком була активність поліфенолоксидази (у 3,6 раза), на 43% була меншою інвертазна активність. Удвічі нижчою поліфенолоксидазна активність ферменту була і в ґрунті плями, де стався розлив паливно-мастильних матеріалів. У ґрунті з місця горіння військової техніки суттєво нижчою виявились дегідрогеназна (на 30%) та інвертазна (на 37%) активності.

Довідка

Ферментативна активність ґрунту є важливим показником його біологічної активності. Ферментний пул ґрунту складається з ферментів, які виділяють живі клітини (мікроорганізмами, коренями рослин тощо), а також вивільняються з відмерлих клітин під час їхнього лізису. Частина ферментів є в ґрунтовому розчині, частина перебуває на твердих частинках ґрунту в іммобілізованому стані. Джерелом надходження ферментів у ґрунтах слугує ґрунтова біота: рослини, мікроорганізми, тварини, гриби, водорості тощо.

Раніше повідомлялося, як воєнні дії впливають на чисельність ґрунтової мікрофлори та які способи відновлення ґрунтів, забруднених унаслідок воєнних дій.