Досвідом роботи з сумішками покривних культур поділилися в ПСП «Злагода»

У ПСП «Злагода» на Рівненщині застосовують двопільну сівозміну (кукурудза/соя), а стан ґрунтів покращують за допомогою сидерації.

Про це розповів директор сільгосппідприємства Олександр Яблонський в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

«Після збирання сої висіваємо суміш покривних культур – озимого жита, ячменю, пшениці, ріпаку та гірчиці. Сіємо тільки озимі культури, бо сою збираємо запізно, в середині жовтня. Тоді навесні вони встигають вегетувати й набирати кореневу масу. Взагалі сидерат ми не розглядаємо насамперед як зелене добриво. Пріоритетне завдання для нас, щоб ґрунт був постійно прикритий і працював, бо ґрунт не може без рослини – він постійно повинен отримувати СО₂ для утворення гумусу. Це відбувається тільки за умови, коли є рослина, яка фіксує вуглекислий газ із повітря»,

– зазначив Олександр Яблонський.

Окрім того, за його словами, озиме жито та ячмінь дуже рано відновлюють вегетацію, відповідно, починають фіксувати вуглець, пробуджують мікоризні гриби, які розвиваються тільки на коренях рослин. Коли в сільгосппідприємстві починають сіяти культурну рослину, ґрунт уже мікоризований, гриби атакують її кореневу систему й таким чином захищають від ґрунтових паразитів.

Можна підсилювати їхню дію внесенням різних мікоризних препаратів. Утворення мікоризи – не лише захист рослини, а й спосіб отримувати живлення в симбіозі з мікоризними грибами.

«Плюс ми насичуємо ґрунт органічними речовинами. Коренева система покриних культур – мичкувата і дуже довга, коли вона відмирає, лишаються канали, якими циркулює вода й повітря в ґрунті. Тобто наша мета – не нагнати вегетативну масу сидератів, а оздоровити ґрунт, збільшити вологозабезпеченість, аерацію»,

– додав фахівець.

Також під час сівби основної культури вносять препарати на основі азотфіксувальних, фосфатмобілізативних бактерій у ґрунт, які одразу починають переробляти рештки кореневої системи. Азотфіксувальні бактерії фіксують азот із повітря, фосфатмобілізативні – з пожнивних решток і недоступних форм фосфатів. Однак це тривалий процес, одноразовим унесенням бактерій
нічого не вирішиш. У ПСП «Злагода» таку технологію практикують понад шість років.

Сидеральну масу у ґрунт не загортають, а лишають на поверхні. Навесні нарізають вузькі смужки й всівають культуру. Працюють за технологією strip-till. За словами Олександра Яблонського, для Заходу України актуальним є саме такий «весняний» strip-till. Якщо нарізати смуги восени й по них навесні сіяти, все одно доведеться смуги підправляти, бо мокрий ґрунт запливає, вода стікає в рівчаках.

Раніше також повідомлялося, як правильно організувати сидерацію й підібрати набір культур.