Які найефективніші методи збереження вологи на посівах озимої пшениці, – дослідження

Проведений фахівцями ДУ Інститут зернових культур НААН України аналіз спостережень за ростом і розвитком рослин озимої пшениці показав, що мілкий обробіток забезпечував формування більшої кількості вегетативної надземної маси у фазу кущення в початковий період вегетації, як порівняти з глибшими обробітками ґрунту, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Це пов’язано з кращими умовами щодо зволоження та наявністю добрив у верхньому шарі ґрунту за такого обробітку, що зумовило їх більш ранню доступність у початкові фази розвитку рослин.

З розвитком кореневої системи й проникненням її в глибші шари ця різниця суттєво зменшувалась: у фазу виходу в трубку від 9,7 до 19,5% та майже повністю нівелювалась на початку фази колосіння рослин озимої пшениці (2,7–3,5%) (табл. 1).

У посушливих умовах за добре розвинутого травостою й поверхневого розміщення кореневої системи рослини озимої пшениці часто відчували брак вологи у весняно-літній період вегетації. Усі ці чинники зумовлювали формування більшої кількості непродуктивних стебел. Так, по мілкому обробітку на мінеральному фоні добрив їх налічувалось 64, на щілинному – 19, чизельному – 11 шт./м².

Спостерігали також зміни показників ваги 1000 насінин і співвідношення зерна до соломи залежно від способу обробітку ґрунту (табл. 2).

За мілкого розпушення ґрунту на фоні внесених добрив через гірший водний режим під посівами та поверхневе розміщення поживних речовин і значне їх вимивання під час стоку води було забезпечено формування меншої продуктивності пшениці, як порівняти з чизелюванням (табл. 3).

Раніше було названо оптимальний обробіток ґрунту після попередника сої. Також повідомлялося, як глибина висіву озимих впливає на дружність сходів.