Які шкідники та хвороби потенційно можуть загрожувати озимим на Запоріжжі, – прогноз
На Запоріжжі у посівах озимих зернових, розміщених після стерньових попередників, за умов достатнього зволоження очікується значне поширення, інтенсивне розмноження та підвищена шкідливість личинок хлібного туруна (жужелиці). Відродження личинок спостерігається від кінця серпня і до настання приморозків. Личинки завдають більшої шкоди озимині здебільшого восени.
Про це йдеться у Прогнозі розвитку і поширення шкідників, та хвороб озимих зернових культур і ріпаку, опубліковану ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області.
Також в осінній період від сходів до кущення, посіви озимих культур заселили злакові мухи. До найбільш шкодочинних відносяться: шведська, пшенична (чорна), гессенська. При наявності порогової (40-50 мух на 100 помахів сачком) чисельності злакових мух в посівах під час їх масового льоту проводять захисні заходи за допомогою хімічних засобів захисту рослин.
Крім того, у посівах зернових культур розмножуються та можуть істотно шкодити багатоїдні комахи, більшість з яких знаходяться в ґрунті, а саме підгризаючі совки (озима, оклична), дротяники й несправжні дротяники.
Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1-2 личинок на м2 у фази сходи – 3-й листок та 2–3 і більше гусениць совки на кв.м площ. Для цього використовують: Альфагард 100, к.е., 0,15 л/га; Дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га; Піринекс, к.е., 1,2 л/га; Фортран, к.е., 1,5 л/га, та інші за регламентами існуючих технологій.
За умов теплої вологої погоди восени сходи озимини, зокрема з не протруєного насіння, на добрих агрофонах можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках, насінні цьогорічної вегетації. Хімічне оздоровлення посівів проводять відповідними фунгіцидами.
Найбільш небезпечним шкідником ріпаку в період появи сходів є хрестоцвіта блішка, особливо, якщо сівба проведена непротравленим насінням, а в період вегетації – ріпаковий квіткоїд, попелиця.
Для знищення листогризучих шкідників (білани, совки, блішки, пильщики) найбільш ефективне застосування інсектицидів кишково-контактної дії, а проти сисних шкідників (попелиці, клопи) – системно-контактної дії.
Проти прихованих шкідників (стебловий капустяний прихованохоботник) проводять обробку проти імаго в період кладки яєць або від народження личинок. При виявленні шкідників в кількостях, що перевищують поріг шкодочинності, необхідно провести обприскування посівів робочим розчином одного з препаратів з діючою речовиною: альфа-циперметрин (100 г/л), дельтаметрин (250 г/кг), диметоат (40 г/л) та ін.
Для боротьби з бур’янами в період вегетації проводиться обробка посівів гербіцидами з діючою речовиною: клопіралід (300 г/л), клопіралід (750 г/кг), хізалофоп-П-тефурил (40 г/л), флуазифоп-П-бутіл (150 г/л), хізалофоп-П-етил (50 г/л).
В період вегетації посіви ріпаку вражаються такими хворобами, як пероноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз та ін. При перших ознаках появи хвороб необхідно провести обприскування рослин розчинами відповідних фунгіцидів з діючою речовиною: фосетил алюмінію (800 г/кг), металаксил-М (40 г/кг) + манкоцеб (640 г/кг), іпродіон (500 г/л) та ін.
Нагадаємо, озимими в Україні засіяли 95% запланованих площ.