Які оптимальні норми підживлення ріпаку

На формування 1 ц основної продукції ріпаку потрібно до 8,5 кг азоту, 3,2 кг фосфору, 8,0 кг калію. Норма внесення мінеральних добрив — N60-80Р40-60 кг д. р. на гектар, пише журнал The Ukrainian Farmer.

На збіднених калієм і мікроелементами ґрунтах уносять К40-60 і до 30-50 кг/га сірки і 2–3 кг/га борної кислоти. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту.

Азотні добрива вносять в 1–3 прийоми у весняне підживлення як до початку вегетації ріпаку по мерзлоталому ґрунту (у лютневі вікна), так і в пізніші терміни. Внесення азотних добрив перед сівбою насіння проводять (за потреби) у дозі 20–30 кг д. р. на гектар.

Унесення великих доз азоту до сівби, особливо на високородючих ґрунтах, неприпустимо, оскільки це призводить до значного переростання рослин восени та до часткової або повної загибелі їх під час зимівлі.

У разі слабкого розвитку рослин озимого ріпаку восени, яке виникає внаслідок браку суми ефективних температур, проводять підживлення посівів аміачною селітрою (100 кг/га) у фазу 4 справжніх листків культури.

А в разі переростання рослин проводять обробку посівів ретардантом фолікур (1 л/га) у фазу 6 справжніх листків культури. Ріпак добре реагує на внесення мікро[1]елементів, особливо бору.

Раніше повідомлялося, які особливості підготовки поля до сівби ріпаку після різних попередників.