На Одещині спрогнозували розвиток шкідників колосових культур у червні

На Одеині на рослинах озимих та ярих колосових культур  розвиватимуться, поширюватимуться та шкодитимуть комахи, спеціалізовані до цих культур: клопи, хлібні п`явиці, злакові попелиці, хлібні жуки, пшеничні  трипси, хлібні пильщики тощо.

Про це інформує ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

У червні триватиме живлення імаго клопа шкідливої черепашки, яйцекладка шкідника та відродження личинок. Масове відродження та вихід личинок клопа черепашки на колос відбуватиметься в першій половині червня. Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться дорослі клопи, яйця й личинки різних віків.

За умов помірно теплої, вологої погоди (температура +18+22 ºС, відносна вологість 65-75%) у посівах озимих та ярих зернових культур, кукурудзи ймовірне зростання чисельності злакових попелиць та утворення шкідником на колосі колоній. Живлення трипсів і попелиць спричинятиме кількісні втрати врожаю і призводитиме до зменшення маси зерна. Окрім того, злакові попелиці є переносниками вірусних хвороб. Шкідливість цих фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна. ЕПШ для пшеничного трипса – 50-100 екз. / 100 помахів сачка, або 8-10 особин / 1 стебло, злакової попелиці  у фазу колосіння – 8-10 ос. / 1 ст., у фазу формування зерна – 20-30 ос. / 1 ст.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) зосереджені в крайових смугах посівів озимих та ярих зернових культур. У першій декаді червня розпочнеться масове відродження личинок. Личинки скелетують листя, яке з часом засихає, рослини пригнічуються і відстають у рості.

Повсюди ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть завдавати злакові мухи (шведські, гессенська), хлібні пильщики. Личинки злакових мух живляться тканиною центрального листка та зачатком колоса (ЕПШ – 40-50 екз на 100 помахів сачком). А за умов підвищеної температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості злакових цикадок.

У період цвітіння та формування зерна колосових культур проходитиме вихід з ґрунту та живлення в колосках імаго хлібної жужелиці та хлібних жуків (кузьки, красуна, хрестоносця). Жук-кузька виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Жуки активні в спекотні сонячні дні. Хлібний турун починає виходити на поверхню ґрунту в період формування зерна озимої пшениці, масово – у фазі молочної стиглості. 

Раніше повідомлялося, як захистити озиму пшеницю від клопа шкідливої черепашки.