Досвідом компостування поділилися в «Епіцентр Агро»

У світі є два способи компостування: аеробне й анаеробне. Аеробне компостування передбачає розкладання органічних речовин із доступом до кисню та з виділенням значної кількості тепла. За анаеробного компостування органічні речовини розкладаються без доступу кисню. У компанії «Епіцентр Агро» зупинилися на аеробному способі компостування.

Про досвід компостування пише агроном відділу агрохімічного супроводу компанії «Епіцентр Агро» Валерій Скорик у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer.

За його словами, компостування починається зі складання рецептури. Для того, щоб рецептура була коректною і компостування відбувалося правильно, треба провести аналіз вихідної сировини: волога, вміст C, N, P2 O5 , K2 O, рH органічної речовини.

Надалі, складаючи рецептуру, слід дотримуватися двох базових принципів: співвідношення C : N має бути в межах 25–30 : 1, інакше процес буде анаеробним або розкладання відбуватиметься занадто швидко, що призведе до неконтрольованого підвищення температури та, як наслідок, високого вмісту золи. Вологість суміші має становити 50-65%.

«Наша вихідна сировина (підстилковий гній, рідка фракція органічних відходів) складалася з органічної речовини середньою вологістю 85%. Азот у сухій речовині коливався в межах 1-2%, а співвідношення вуглецю до азоту становило 10 : 1 та 20 : 1 залежно від сировини – підстилкового гною чи рідкої фракції органічних відходів»,

– зазначив Валерій Скорик.

З наведених у таблиці показників умісту вихідної сировини та готового компосту наочно видно, чому компанія активно переходить до компостування, а не вивозить свіжий гній на поле. Вивезення свіжого гною, який майже на 90% складається з води, не тільки значно здорожчує логістику. Якщо такий гній полежить на полі рік, уміст органічної речовини в ньому зменшується менш ніж до 20%, натомість критично зростає зольність.

Натомість в 1 т компосту співвідношення NPK становить 21 : 8 : 19, азоту та вуглецю – 16 : 1, уміст органічної речовини – 51%. Паралельно з розроблянням рецептури компосту можна готувати майданчик для його виготовлення.

Щоб забезпечити процес компостування, майданчик має відповідати таким вимогам: • мінімальна віддаленість від ферми та наявність до нього під’їзних шляхів, що спрощує і здешевлює логістику;

• віддаленість від відкритих водойм і джерел питної води;
• рівна поверхня з мінімальним нахилом (не більше як 2–3°);
• достатня площа для розташування буртів та зберігання готового компосту, а також для закладання нових буртів.

«Після того, як ми вирівняли й ущільнили поверхню майданчика, підготували під’їзні шляхи почали закладати бурти. Це один із найважливіших процесів, бо, якщо буде порушено співвідношення вуглецю до азоту або неправильно розраховано вологість, виправити ці помилки буде досить складно й призведе до додаткових витрат»,

– пояснив фахівець.

Нагадаємо, в «Епіцентр Агро» створили математичну модель для прогнозування врожайності.