Як обмежити поширення кореневих гнилей цукрових буряків

Однією з основних проблем низки бурякосійних регіонів є кореневі гнилі різної етіології, що призводить до значних втрат урожаю. Первинне інфікування відбувається через ґрунт, і більшість засобів захисту рослин не є ефективними в обмеженні поширення та розвитку патогену.

Про причини виникнення кореневих гнилей цукрових буряків та способи боротьби з ними пише кандидат сільськогосподарських наук, агроном-аналітик ПП «Західний Буг» Дмитро Кисельов у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer.

До основних причин розвитку кореневих гнилей цукрового буряку можуть належати:

• Грибні інфекції. Кореневу гниль спричиняють гриби, такі як Rhizoctonia solani, Pythium spp. та Fusarium spp.;
• Значна кількість опадів, підтоплення полів і висока температура сприяють активному розвитку кореневих гнилей цукрового буряку;
• Незбалансоване внесення азотних добрив може призвести до більшої сприйнятливості рослин до кореневих гнилей;
• Генетична стійкість гібридів до кореневих гнилей;
• Переущільнення ґрунту внаслідок неякісного обробітку.

Своєю чергою, накопичення збудників у ґрунті зумовлюється широкою інтеграцією короткоротаційних сівозмін у виробництві, у яких вирощують спільні рослини-господарі низки фітопатогенів (наприклад, таких як Fusarium spp.).

Шляхами обмеження поширення кореневих гнилей цукрових буряків можуть бути такі заходи:

• вибір гібридів цукрового буряку з горизонтальною стійкістю/толерантністю до основних збудників кореневих гнилей;
• якісно та своєчасно проведений ґрунтообробіток під цукровий буряк;
• застосування мікробіологічних препаратів, які містять агресивні штами грибів-антагонистів основних фітопатогенів (наприклад, Trihoderma spp.);
• застосування хімічних препаратів для обмеження поширення ґрунтових фітопатогенів, а саме системних фунгіцидів для протруювання насіння або внесення в рядок одночасно із сівбою;
• агротехнологічні методи, такі як дотримання рекомендованої ротації культур у сівозміні, поліпшення структури ґрунту шляхом активного використання органічних добрив, зокрема сидеральних культур із вираженим алопатичним ефектом.

«Для адекватного підбору шляхів регулювання поширення кореневих гнилей цукрових буряків різної етіології первинним є скринінг мікробіологічної флори ґрунтів і типових уражених коренеплодів цукрових буряків, які вирощують у короткоротаційній сівозміні. Також треба чітко відрізняти походження кореневих гнилей – бактеріальне або грибне»,

– зазначає Дмитро Кисельов.

Нагадаємо, цукрові буряки у ПП «Західний Буг» – одна з найприбутковіших культур.