Вакцинація проти РРСС ефективна в господарствах із високим рівнем інфікованості

Вакцинація ‒ один із основних заходів успішного контролю респіраторно-репродуктивного синдрому свиней (РРСС) у господарствах із високим рівнем інфікованості. Особливо коли неможлива ерадикація через високу ймовірність реінфекції, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Практика доводить, що після повторних імунізацій може минути кілька місяців до поступового зниження циркуляції вірусу в імунізованій популяції свиноматок і його можливого зникнення з череди.

За вакцинації серонегативних поросних свиноматок живим атенуйованим вірусом є підвищений ризик його внутрішньоутробного передавання, тому вакцинація живою вакциною не підходить для інтактних тварин.

Усі комерційні вакцини, що застосовуються, є модифікованими живими чи інактивованими. Після імунізації інактивованими вакцинами не настає вірусемія, не відбувається передавання і реверсії застосованих вірусів.

Провокаційною пробою гомологічним вірусом підтверджується достатній клінічний захист і в більшості тварин. Після повторних подальших бустер-вакцинацій є тенденція до поступового зниження циркуляції нативного вірусу, навіть відомі випадки його повного витіснення.

Згідно з польовими дослідженнями, інактивовані вакцини значно знижують клінічну маніфестацію та підвищують репродуктивність свиноматок. Дуже добрі результати зареєстровані й у господарствах із високим інфекційним навантаженням і численними клінічними проявами захворювання, коли в рамках схеми вакцинації застосовувалися інактивовані вакцини після введення живої атенуйованої вакцини. Завдяки цьому в багатьох випадках значно швидше утворювалися антитіла з подальшою інтенсивнішою імунною відповіддю.

Ерадикація інфекції в заражених господарствах за допомогою стратегічної, продуманої вакцинації атенуйованими живими та інактивованими вакцинами знижує репродуктивні порушення, вірусемію та респіраторні прояви захворювання. Однак 100%-ва ерадикація вимагає дотримання суворих ветеринарно-зоогігієнічних умов, контролю переміщення поросят і запобігання занесенню інфекції в здорові до цього господарства чи реінфікування вже оздоровлених господарств.

Як повідомлялося, кнури можуть виділяти вірус РРСС зі спермою багато тижнів після інфекції.