За певних умов соя здатна засвоювати до 250 кг атмосферного азоту

Рослини сої здатні засвоювати до 250 кг атмосферного азоту на одному гектарі, з яких до 100 кг може лишатися в пожнивних рештках після збирання врожаю, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Саме тому соя є добрим попередником для наступних культур щодо накопичення азоту і дає змогу заощаджувати на азотних добривах.

Крім того, покращене засвоєння азоту рослинами сої сприяє отриманню вищих урожаїв кращої якості з максимальним умістом білка в насінні. Також покращене засвоєння азоту рослинами сої може зменшити кількість бур’янів у посіві – вони розвиваються в умовах браку азоту.

Повною мірою самостійно забезпечити себе атмосферним азотом рослинам сої складно. Для цього потрібна допомога бактерій роду Bradyrhizobium, які є навколо кореневої системи рослин у ґрунті.

У польових умовах певна кількість бактерій цього виду є в ґрунті у вигляді аборигенних так званих «диких» штамів, але кількості цих бактерій не достатньо для якісної та ефективної фіксації природного азоту.

Особливо якщо в попередні роки на цьому полі була сильна посуха або, навпаки, випадали надмірні опади. У таких випадках популяції бактерій могли надзвичайно скоротитися.

Після розпаду бульбочок клітини бульбочкових бактерій потрапляють у ґрунт, і незначна їх кількість виживає завдяки органічним речовинам, що перебувають у ґрунті, але цієї кількості недостатньо для оптимальної фіксації азоту наступного року.

Природні штами бактерій, що живуть у ґрунті, не є такими ефективними, як спеціально виведені для сучасних інокулянтів, тому не забезпечать достатньої фіксації азоту для нормального розвитку рослин сої.

Для оптимального інфікування на одну насінину має потрапити не менше як 100–500 тис. клітин корисних бульбочкових бактерій, інакше вони не зможуть домінувати над іншими.

Нагадаємо, головний ризик у вирощуванні сої – кліматичний, а за певних умов соя може давати врожайність понад 2,5 т/га без основних добрив.