Як морозостійкість озимого ріпаку корелюється зі строками сівби

Ріпак належить до рослин довгого дня, тому рослини пізнього терміну сівби зазнають негативного впливу коротшого дня, адже їх осіння вегетація відбувається в умовах коротшого дня, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Тривалість освітленого дня та якість світла безпосередньо впливають на синтез і реутилізацію важливих для росту й розвитку рослини сполук, таких як вітаміни, ферменти тощо.

У довгоденних рослин в умовах коротшого дня вітамінів групи В, аскорбінової кислоти накопичується менше, натомість підвищується активність більшості ферментів, зокрема АТФ-ази – ферменту, що витрачається на підтримання життя організму.
Ферменти беруть участь у регуляції одного з найважливіших процесів життєдіяльності рослин – дихання, яке забезпечує енергією метаболічні процеси і, зокрема, накопичення продуктів асиміляції, їх перетворювання та переміщування.

Зниження накопичення продуктів асиміляції призводить до залучення додаткових внутрішніх резервів метаболітів, що, своєю чергою, зумовлює підвищення активності ферментів для забезпечення здійснення цих процесів.

Тому підвищення активності в несприятливих умовах є компенсаторним, а причиною його є зниження інтенсивності трофічних процесів під впливом короткого дня. Таким чином, унаслідок відтоку продуктів асиміляції на короткому дні формуватимуться рослини зі зниженою кількістю та параметрами основних органів.

Чим коротший день і нижча температура, тим повільніше відбуваються процеси яровизації, і чим довше рослини перебувають у стані яровизації, тим вищий ступінь озимості й зимостійкості.

Окрім того, у довгоденних рослин уміст водорозчинних вуглеводів, крохмалю та геміцелюлоз в умовах короткого дня нижчий, ніж в умовах довгого дня (тобто тих сполук, кількісний уміст яких певним чином відповідає за рівень зимо- та морозостійкості).