Як створити ефективне стадо корів

Приємно визнавати, що і в Україні з кожним роком усе більше стад із високою молочною продуктивністю. Середньодобовий надій понад 35 кг уже не рідкість. Окремі виробники взяли планку в 40 кг молока.

На вітчизняних фермах можна зустріти різні породи корів. Найпоширеніші з них – голштинська та українські чорно- та червоно-рябі молочні породи. Втім, 2 останні – лише в реєстрах, бо вже десятиліттями використовується сперма бугаїв-голштинів. Тому це поглинальне схрещування і та ж сама голштинська порода.

Якщо зважати лише на продуктивність, то голштинська порода –беззаперечний лідер. У США за останніх 60 років середня молочна продуктивність цих корів зросла із 5900 до 12 700 кг, а виробництво молочного жиру та білку на одну тварину – на 62%.

Кожна з порід має свої переваги та недоліки. Основним критерієм має бути відповідність цільовим показникам, визначеним власником господарства.

Першочерговою умовою створення ефективного стада є визначення мети розведення. Що ми хочемо отримати в результаті; яку породу утримувати; які цільові показники продуктивності; які умови годівлі та догляду можемо забезпечити?

Для отримання високопродуктивної ВРХ є кілька шляхів: власне відтворення із застосуванням генетичного матеріалу від тварин-поліпшувачів (сперма, ембріони) та придбання нетелей у господарств-лідерів.

Покращення генетичного потенціалу стада за рахунок власного відтворення – тривалий процес. Після використання сперми продуктивну тварину ми побачимо майже через 3 роки. З досвіду вітчизняних господарств відчутне поліпшення в молочній продуктивності можливе за 4-6 років за цілеспрямованого розведення. Звісно, менеджмент і генетика працюють у тандемі – досягнення певного генетичного прогресу, покращення годівлі корів і догляду за ними дозволяють повніше реалізувати генетичний потенціал.

Варто зазначити, що неможливо покращувати одразу велику кількість ознак. Чим більшу кількість рис ви плануєте покращувати, тим повільніший прогрес отримаєте. Тому потрібно визначити 2-3 основні ознаки та сфокусуватися на них. Допомогти в цьому можуть спеціалісти компаній – постачальників генетичних ресурсів.

Раніше більшість господарств першочерговою вважали молочну продуктивність і вибирали бугаїв-плідників, які мали  найбільший плюс, незважаючи на зміну вмісту жиру та білку. Але середня молочна продуктивність по оцінених стадах в Європі для голштина складає 11 370 кг, у США – 12 700 кг за 305 діб лактації. Тобто ці показники вважаються базовими (37-41 кг на добу) і, на мою думку, більше ніж достойні.

Водночас чим вищий уміст жиру та білку в молоці, тим більше заробляє господарство. Україна стрімко інтегрується в світовий ринок і не за горами перехід на європейські стандарти, тому потрібно вже зараз працювати над покращенням зазначених показників.

Важливо контролювати рівень інбридингу в стаді, а для цього потрібні об’єктивні дані щодо походження тварин. Кожен 1% інбридингу веде до збільшення віку першого отелення на 0,36 місяця, зменшення молочної продуктивності за життя на 358 кг, тривалості продуктивного використання на 13 діб та чистого прибутку на $24. Нескладно порахувати, що в стаді з середнім рівнем інбридингу 8% вік першого отелення може бути на 3 місяці більше оптимально, молочна продуктивність знижена на 2864 кг, що не дозволить отримати $192 чистого прибутку від кожної фуражної корови за життя.

Одна з розповсюджених помилок за підбору бугаїв – ігнорування умов утримання тварин. На багатьох фермах ми спостерігаємо невідповідність розмірів стійл для утримання розмірам тварин. Як наслідок зростають  частота травмування суглобів кінцівок, захворюваність маститом і рівень вимушеного вибракування тварин. Якщо ми використовуємо сперму бугаїв з індексом статури +1, то через 5 поколінь нащадки будуть вищими на 5 см і довшими на 7 см.

Для створення бажаного екстер’єрного типу бажано проводити лінійну оцінку корів-первісток для визначення відхилень від стандартного прийнятого показника. Кожна окрема риса впливає не лише на продуктивність тварини, а й на її здоров’я та довголіття, а це є передумовою для сталого розвитку ферм.

Вирощування ремонтного молодняку – це своєрідний депозит, який починає повертатися після отелення. Для компенсації інвестицій потрібно щонайменше 1-1,5 року. Весь наступний період продуктивного використання тварина може приносити прибуток. Отже, чимдовше вона працюватиме, тим більше прибутку отримає ферма. 

Для ефективної реалізації генетичного потенціалу важливо не лише отримати молодняк із високим генетичним потенціалом, а й правильно його виростити. Так, збільшення середньодобових приростів до двомісячного віку на 1 г підвищує надій за першу лактацію на 4 кг. Тобто якщо господарство має прирости на рівні 750 г, а покращить програму вирощування і досягне показника в 1 кг, надій первісток збільшиться на 1 тонну молока.

Сучасні методи біотехнології відтворення дають змогу значно прискорити генетичний прогрес стада. Так, використання геномної оцінки дає розуміння перспектив вирощування ремонтного молодняку вже у віці кількох місяців: які тварини будуть прибутковими, які схильні до захворювань. Якщо господарство має достатньо тварин для відбору, можна значно прискорити прогрес стада та забезпечити його однорідність.

Отже, якщо є чітко визначена ціль, вона обов’язково буде досягнута. Якщо до розведення допускати найкращих корів і підбирати цінних бугаїв, потомство завжди буде ефективнішим. Покращення генетичного потенціалу тварин – тривалий, але надзвичайно прибутковий процес.