Технологічні аспекти вирощування кавунів
У сезоні-2023 кавун вже набув неабиякої популярності як культура і його вирощування планується по всій території України, а не лише на Півдні. На момент виходу статті, гадаю, фермеру вже вдасться розв’язати два головні питання:
- Перше — це знання. Необхідно максимально вивчити кавун як культуру з точки зору фізіології рослини, підібрати та підготувати поле (попередник, ЗЗР, які вносилися раніше, бажана наявність невеликого південного схилу), проаналізувати власну спроможність організації поливу — дебіт по воді та фізичні можливості її постачати, адже на сьогодні це дуже актуально в умовах дефіциту електроенергії. Розібратися з тонкощами живлення та технологією культури взагалі.
- Друге — це вивчити свого покупця і ринок споживання, з яким доведеться працювати. Завдання стоїть зрозуміти потреби ринку в кількісному вимірі, в строках максимального споживання й типах кавунів, яким віддає перевагу споживач. Вибір типу — це вибір гібридного складу, що максимально відповідатиме конкретним можливостям і географічному розташуванню. І тут потрібно шукати саме необхідний асортимент під певну технологію з урахування інтенсифікації виробництва.
Тож далі розглянемо низку технічних питань, які постануть перед фермером наступні тижні й він повинен мати на них відповіді вже до початку робіт.
Температура висіву насіння або висадки розсади (залежно від способу вирощування).
Кавун — теплолюбна, жаро- і посухостійка рослина, не переносить заморозків. Необхідна сума активних температур становить 2000–3000 °C. Насіння починає проростати за температури ґрунту 12–15 °C. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин складає 28–40 °C. При зниженні температури до рівня менше ніж 15 °C ріст і розвиток рослин затримуються, а тривалий вплив температури 5–10 °C діє на них згубно. Для гарного зав’язування середньодобова температура повинна бути близько 18 °C. Глибина загортання насіння коливається від 3 до 6 см і залежить від його розміру (чим дрібніше, тим менша глибина) і типу ґрунту (на легких ґрунтах глибше, на важких мілкіше).
Волога
Формування кореневої системи кавуна починається до виходу сім’ядоль на поверхню ґрунту. Корені досягають максимальної сумарної довжини до фази цвітіння. Кавун має стрижневий корінь, який проникає в ґрунт на глибину до 1 м. Від головного кореня відходить 15, а іноді й більше бокових коренів, які також розгалужуються на більш тонкі корінці. Таким чином, в орному шарі ґрунту на глибині 15–30 см утворюється потужна коренева система, яка охоплює до 7–10 м3 ґрунту. Особливістю кореневої системи кавуна є велика сила всмоктування, яка здатна використовувати вологу за вологості ґрунту 6 %. Усмоктувальна сила досягає 1 МПа (10 атмосфер), чим пояснюється посухостійкість рослини, проте для отримання високих урожаїв кавун потребує зрошення. Найбільше води рослині необхідно в період цвітіння та утворення плодів, утім кавун негативно реагує на надмірне зволоження ґрунту та повітря, що спричиняє:
- Сповільнення росту
- Зменшує стійкості до хвороб
- Подовження вегетації
- Зниження цукристості
Ґрунти
Зазвичай ґрунт не є лімітуючим фактором впливу на продуктивність кавуна, який не надто вимогливий до родючості, однак високі врожаї формує на добре окультурених теплих ділянках. Він може рости як на бідних піщаних, важких і кам’янистих ґрунтах, так і на родючих чорноземах. Треба лише уникати холодних глинистих ділянок із надлишком вологи. Ґрунт не повинен «запливати» і має бути добре аерованим. Найкраще кавун росте на піщаних ґрунтах. Віддає перевагу легким чи добре обробленим цілинним землям.
Передпосівний обробіток ґрунту
Навесні, щойно дозволить погода і стиглість ґрунту, проводять закриття вологи шляхом боронування. Надалі всі заходи до сівби кавуна спрямовано на знищення бур’янів. Для цього систематично проводять боронування чи культивації або обприскування гербіцидами суцільної дії, але не пізніше ніж за 10–15 днів до сівби. Останній захід дає змогу не лише знищити бур’яни, а й зберегти вологу в ґрунті, оскільки будь-який механічний обробіток поля призводить до втрати вологи. Це актуально якщо ви працюєте без системи зрощення.
Міжрядні обробітки ґрунту
Перша культивація на глибину 12–15 см проводиться одразу, щойно позначаться рядки. При застосуванні мульчі культивувати міжряддя можна і раніше. Під час культивації знищуються всі нитки та паростки бур’янів. При мульчуванні необхідне особливо ретельне просапування в лунках, оскільки за сприятливих умов, створених плівкою, бур’яни проростають інтенсивніше, ніж у міжрядді.
Друга культивація — через 8–10 днів на глибину 10 см.
Третя культивація — коли огудина досягне довжини 60–100 см. Її слід проводити якомога пізніше. Глибина культивації — 5 см, адже коріння вже розрослося і його не можна травмувати.
Цю інформацію потрібно адаптувати до власних підходів та способів вирощування, де буде багато індивідуальних аспектів і вони змінюватимуться залежно від регіону, схеми та способів вирощування, наприклад:
- у польових умовах без зрошення;
- у польових умовах зi зрошенням;
- у польових умовах із крапельним зрошенням;
- у польових умовах із крапельним зрошенням і закриттям ґрунту мульчою;
- у тунелях з плівки;
- у тунелях зі спанбонду тощо.
Або ж погляньмо на різновиди схем розташування рослин на полі (схема 1), і тут є над чим поміркувати. Однак це все може бути настільки творчо та індивідуально, що в одній статті, на жаль, не опишеш.
Схема густоти стояння рослин кавуна
Тож бажаю всім цікавих викликів та правильних рішень у новому сезоні. Нехай ваш баштан принесе вам добробут, а споживачу — насолоду.
 | ЄВГЕН КОЛІНЬКО, менеджер з маркетингу, напрям «Насіння овочевих культур» в Україні |