Озимий ріпак. Результат приморозків. Як діяти, виходячи з ситуації
Тривала вегетація озимого ріпаку в осінній період минулого, 2022 року, в супроводі з м’якою зимою, спровокували доволі раннє видовження стебла у рослин (ВВСН 30), яке нами відмічено на першу декаду березня поточного року.
У попередні роки зазвичай ріст стебла можна було спостерігати не раніше початку ІІІ декади березня, тобто з настанням періоду збільшення тривалості світлового дня на понад 12 годин.
Чим західніше, тим саме видовження виявилось довшим, а рухаючись в напрямку до центру України – коротшим.
І все було б добре, однак, різке нічне зниження температур повітря минулого тижня (до -4 — -6 – …°С) в Центральних та Західних регіонах України, з поривчастим вітром, викличе стурбованість у чималої кількості аграріїв.
На що саме слід звернути увагу
Більш шкідливим для рослин в процесі росту і розвитку стебла й бічних гілок на ньому, може стати раннє утворення тріщин, надраннє інфікування, деформація до S-подібного стану за умови наявності проколу та яйцекладки прихо-ванохоботника, а в окремих випадках і повна загибель.
Більш вираженим це явище може бути в регіонах з інтенсивнішим розвитком стебла, особливо на гібридах ранньої групи стиглості. За вище відмічених негативних, але, некритичних наслідків по дефектах на листках чи стеблах, отримавши певною мірою ослаблені рослини, зросте ризик їх інфікування не тільки фомозом Phoma lingam, але й сірою гниллю Botrytiscinerea більш відомою як ботрідіоз.
Отож, як нам діяти виходячи з ситуації, що склалась?
1. Для прийняття правильного рішення з подальшого догляду слід поспостерігати за полем ріпаку кілька днів – що буде із ним далі, які частини рослини виявляться цілими, а які пошкодженими.
2. У регіонах, де стебло було доволі розвинутим на час минулотижневої дії низьких від’ємних температур, найближчим часом краще відмовитись від використання фунгіцидів-морфорегуляторів з яскраво вираженою ріст-регулюючою дією. В даній ситуації погода виявилась ‘’безкоштовним’’ та доволі ефективним регулятором. За умови, що на полі в подальшому «все згідно плану» по росту й розвитку, працюємо як і попередньо було задумано, надаючи більшу перевагу при цьому препаратам з фунгіцидними властивостями.
3. У випадку виявлення пошкоджень на листках, а особливо на стеблах у вигляді тріщин – коригувати систему захисту у напрямку протидії інфікування фомозом та ботрідіозом. Доволі високу ефективність по знезараженню рослин можуть мати препарати на основі діючих речовин боскалід, тіофенат метил, прохлораз, причому без будь-яких ріст регуляційних властивостей.
А що ж при цій погоді може стати найбільш болючим, як для ріпаку так і для нашого погляду?
Звісно поодиноку втрату головного стебла у весняний період на власному полі спостерігав кожен аграрій, при цьому відмічаючи доволі високу здатність до компенсації рослини ріпаку. А от наскільки може бути ця компенсація за втрати центрального стебла на цілому полі? Зазначений стан депресії, як для поля так і для аграрія, є швидше надовго відкладеним у «пам’яті сном», ніж тривожною реальністю. В умовах 2020 року колективом селекційно-дослідної станції ДСВ у с. Дубіївка, Черкаської обл.. на ділянках випробувань, на різних за своїми характеристиками гібридах, було зімітовано пошкодження центрального стебла, шляхом його скошування в ранньовесняний період. За отриманого результату можна стверджувати про високий компенсаційний потеціал сучасних гібридів. Так, в залежності від гібриду, рівень врожайності пошкоджених ділянок сягнув від 90 до 98%, відносно цілісних ділянок контролю, з максимальним значенням не пошкодженої ділянки 41,4ц/га, а мінімальним пошкодженої – 35,7 ц/га.
Важливо також зазначити, що при цьому цвітіння пошкоджених ділянок розпочалось на 2 тижні пізніше, відносно основного масиву і закінчилось з затримкою всього на 5 днів.
Іван Тимчишин, кандидат с.г. наук, регіональний менеджер ТОВ «ДСВ-Україна»