Названо тонкощі весняного підживлення озимої пшениці азотом

Внесення азотних добрив у розкид на посіви озимої пшениці може бути дуже ефективним тільки за умов достатнього зволоження, яке потрібне для вбирання азоту кореневою системою. На піщаних ґрунтах перевагу слід віддавати внесенню кабамід-аміачної селітри (КАС-32) стрічковим способом, бо ризик втрат азоту від випаровування знижується завдяки набагато кращому контакту між рідким КАС і ґрунтом, пише журнал The Ukrainian Farmer.

За умов сухої весни надходження азоту до кореневої системи відбувається із затриманням, що знижує ефективність підживлення. Тому перевагу слід віддавати також рідким азотним добривам, бо азот у їх складі має значно вищий, як порівняти з твердими, коефіцієнт використання рослинами пшениці.

На дослідному полі інституту в ДП «ДГ “Граківське”» досліджено, що за умов застосування КАС і рідких органо-мінеральних добрив відповідної концентрації, де частка гумату становила 5 та 15% обсягу КАС, у підживлення зернових було отримано приріст урожаю від 0,3 до 0,9 т/га.

Також доцільно зазначити, що у складі КАС азот перебуває у трьох формах: аміачній (25%), нітратній (25%) й амідній (50%). Усі вони нелеткі, тому КАС можна вносити поверхнево без загортання у ґрунт.

Раніше повідомлялося, за якої норми внесення рентабельність азотних добрив найвища та за яких умов пізнє азотне підживлення покращує якість зерна пшениці.