Максимум незалежності
На свинокомплексі ПП «ПА “МЮННТ”» створено умови для автономної роботи підприємства.
Приватне підприємство «Приватна агрофірма “МЮННТ”» — сімейний бізнес, заснований 1994 року. Нині це одне з найрозвиненіших багатопрофільних господарств Кіровоградщини, яке спеціалізується на рослинництві, тваринництві, птахівництві, а також переробній промисловості, роздрібній торгівлі, громадському харчуванні. Свинарство — серед пріоритетних галузей агрофірми. Як на свинокомплексі досягають високих показників виробництва, розповів завідувач Сергій Прийменко.
— Пане Сергію, так сталося, що нині ми ведемо відлік року від 24 лютого. Яким він був для вашого господарства? Що нині являє собою свинокомплекс ПП «ПА “МЮННТ”»?
— Перші три місяці після широкомасштабного вторгнення російських військ було важко — практично не було реалізації продукції на м’ясокомбінати, нам не постачали ліки, було важко з кормами. Згодом додалися перебої зі світлом, якого, бувало, по кілька днів не було. Поступово ми почали відновлюватися, тепер набагато легше працювати. Але загалом рік минув непогано, завершили з доволі високими показниками.
Щодо сьогодення свинокомплексу, то ПП «ПА “МЮННТ”» має статус племінного заводу з розведення свиней великої білої породи. Водночас уже як шість років працюємо з данською генетикою, маємо 1300 свиноматок. Раніше ремсвинок та кнурів завозили з-за кордону, але останній раз кнурів уже купували в Україні. Різниці між імпортними та вітчизняними кнурами не бачимо.
Осіменяємо щотижня 70 свинок, маємо 95% заплідненості. Отримуємо такий високий показник внаслідок постійного оновлення стада, дотримання всіх технологічних процесів, своєчасного вибракування свиноматок, збалансованого раціону для свиноматок і кнурів, а також своєчасної вакцинації.
— Які умови утримання забезпечуєте поголів’ю?
— Нашим фермам близько 10 років, але є й старі модернізовані будівлі. Усі вони відповідають сучасним вимогам: оптимальний мікроклімат у кожному секторі, де всі процеси контролює комп’ютер, автоматизована годівля, напування, щілинна пластикова підлога, під кожним станком ванни, що дає змогу швидко локалізувати хворобу, що виникла, і запобігти її поширенню. Автоматична сигналізація в кожному секторі сповіщає оператора про неполадки: наприклад, коли вимкнувся вентилятор чи перегоріла лампочка. Проблему відразу усувають. Таким чином мінімізуємо вплив людського чинника на виробництво.
Підприємство достатньо автономне. На випадок вимкнення електроенергії маємо дизельний генератор, який нам дуже допомагав протягом року. Приміщення опалюємо за допомогою котлів на дровах і пелетах, а насоси на котлах, за допомогою яких циркулює вода по системі, працюють від генератора, тож можемо опалювати комплекси без електрики.
Окрім того, на фермі встановлено сонячні батареї, які для нас додатково економлять електроенергію від мережі.
Зберегти комфортну температуру в приміщенні допомагає утеплений дах — він ізольований, з вакуумним прошарком, що запобігає надходженню гарячого повітря влітку та холодного — взимку.
Комфортну температуру окрім системи вентиляції допомагає підтримувати панель охолодження Пед-Кулінг — вона охолоджує повітря випаровуванням води, яка по них протікає. Особливо система допомагає на відгодівельниках, де багато великих свиней, — на вулиці спека, а у відгодівельнику прохолодно.
— Чи виправдала нова генетика ваші очікування?
— Як я вже сказав, з данською генетикою працюємо шість років, вона доволі вибаглива, потребує підвищеної уваги персоналу, але за цей час ми пересвідчилися, що завдяки багатоплідності дає непоганий результат, який повністю окупає витрати. Ми тепер здаємо свиней віком 165–170 днів вагою 115–120 кг. 2022 року середній розмір гнізда був 13,5 поросяти на свиноматку. Буває, закриваємо групу кількістю понад 14 поросят.
Багатоплідність — серйозний виклик. Так, спочатку треба біля поросят походити, створити сприятливі умови утримання: оптимальний мікроклімат, стежити, щоб поросята не промерзли, вчасно їх сортувати, вчасно підкинути під свиноматку-мачуху. Але коли всі ці умови виконано, маємо віддачу.
Допомагає в цьому програма 1С Тваринництво. Увесь облік поголів’я, всі маніпуляції — осіменіння, опороси, переміщення, відлучення, вибракування, годівля, ветеринарія, рух ветпрепаратів — в ній.
— Як працюєте з новонародженими поросятами та поросятами на дорощуванні?
— У нас налагоджена система свиноматок-мачух, але ми намагаємося не дуже їх перевантажувати. Новонароджених поросят сортуємо один раз.
Поросята народжуються різною вагою, тож найменших випоюємо в перші години життя молозивом свиноматок, яке оператор здоює вручну. Бачимо, що це дуже ефективний спосіб зміцнити поросят, адже вони разом із молозивом отримують імуноглобулін від матері, який містить не лише поживні речовини для підтримання життєдіяльності та росту, а й формує пасивний імунітет. Окрім того, даємо поросятам замінник цільного молока, практикуємо ранню годівлю сисунів якісними престартовими та суперпрестартовими кормами.
Завдяки такому догляду на маточнику середньодобові прирости поросят становлять 250–260 г. Відлучаємо поросят у середньому на 24-й день вагою до 7 кг. На дорощуванні середньодобові прирости поросят 450–500 г — у результаті вони швидко досягають ваги 37–40 кг.
— Корми у виробництві свинині сягають до 60% витрат. Чи намагаєтеся зменшити ці витрати?
— Собівартість свинини — найголовніше в роботі. Нам дещо простіше, бо ми маємо власну сировину та комбікормовий завод, купуємо тільки премікси. Зменшити собівартість можна шляхом постійного аналізу ринку, моніторингу цін — щоб обрати дешевший продукт для виготовлення кормів.
Якщо якийсь елемент здорожчав, можемо замінити на інший. От нині дуже подорожчав соєвий шрот, відтак ми намагаємося знайти йому альтернативу, наприклад, соєву макуху, яка дешевша. Загалом маємо сталі раціони, які корегуємо, коли ринкові ціни на сировину коливаються.
Дуже велике значення в оптимізації годівлі має подача кормів, яка в нас повністю автоматизована. Але без людини все одно не обійтися — вона повинна контролювати техніку. У нас персонал грамотний, плинності кадрів фактично немає — оператори мають щонайменше семирічний стаж роботи. Ми постійно навчаємо персонал, щоб мінімізувати їхній вплив на виробничі процеси.
— Як підтримуєте високий статус здоров’я поголів’я?
— Найперше — вакцинація згідно з вимогами законодавства: проти лептоспірозу, бешихи, класичної чуми свиней. Але загалом ситуація на фермі контрольована, якихось значних проблем немає. Звісно, виникають сезонні респіраторні захворювання, але ми з ними справляємося: якщо захворіла невелика кількість свиней, ін’єкційно застосовуємо антибіотик, якщо уражено 20–30% групи — подаємо ліки водогоном через дозатрон. Через три доби проблеми як не було. Окрім того, підтри муємо здоров’я поросят під час переходу з маточника на дорощування, профілактуючи проти стрептокока, даючи ліки через воду.
Взагалі введення ліків з водою — дуже дієвий спосіб профілактики чи лікування. Нам полегшує завдання те, що в нас у кожному відсіку стоїть дозатрон. Тому за один день можемо два відсіки свиней профілактувати або лікувати через випоювання.
Утім, основа здорового поголів’я — дотримання заходів біобезпеки, санітарних норм. Переміщуючи групи свиней, ми ретельно миємо приміщення, дотримуючись санітарного часового розриву, перш ніж поставити нову партію. Щоб уникнути проникнення на територію диких тварин, які можуть бути переносниками вірусу АЧС й інших хвороб, наша ферма ізольована бетонним парканом. Усі транспортні засоби, що заїжджають на територію, обробляють дезінфектантами, а люди проходять через дезбар’єри, санпропускник.
Надалі плануємо взагалі зробити так, щоб транспорт на територію ферми не заїжджав. У найближчих планах — збудувати перевантажувальний пункт для кормів за територією ферми. Через шнек корми будемо перевантажувати в бункер на території ферми, і далі вони надходитимуть у виробничі приміщення.
— Чи плануєте збільшувати поголів’я, нарощувати виробництво?
— Насамперед треба перемогти ворога, тоді можна щось планувати. Збільшувати поголів’я й справді нині перспективно, бо ціна на м’ясо непогана. Але поки що таких завдань власники агрофірми не ставлять. Та й наші приміщення повністю завантажені, працюють на повну потужність, тому, якщо розширятися, треба тільки нові будувати.
Поки що, як я вже сказав, плануємо зробити ферму повністю ізольованою, щоб вберегтися від АЧС, хоч ситуація в регіоні щодо цього контрольована. Окрім того, хочемо збудувати систему гноєвидалення, лагуну, звідки помпи качатимуть гній за територію ферми, а далі трактори розвозитимуть його на поля. Це першочергові завдання.