Як застосування мікробних біопрепаратів впливає на продуктивність культур, – дослідження
Урожайність кондитерського соняшнику в одному з господарств Полтавщини за технологією strip-till із застосуванням мікробних біопрепаратів отримали на 5 ц/га вищу, як порівняти з традиційною технологією. Живими мікробіологічними препаратами тут замінили РКД при підживленні, а КАС перед сівбою давали разом із активаторами та метаболічними препаратами, що знижують токсичність мінерального добрива не лише для рослин, а й ґрунтової мікробіоти.
Про такі результати досліджень розповіла Людмила Білявська, докторка біологічних наук, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, пише журнал The Ukrainian Farmer.
«Результати за біотехнології виявилися на пів тонни вищими, ніж у сусідніх господарствах за традиційної – 35 ц/га проти 30. І знову ж таки, витрати на біопрепарати, що підвищили активність поглинання живлення і сформували повноцінну систему захисту, становили помірні 3800 грн/га, а на міндобрива – всього 2440 грн/га», – йдеться у статті «Живий ґрунт – основа прибуткового врожаю».
Посіяна там само кукурудза забезпечила солідну для регіону врожайність 110 ц/га за порівнюваних помірних витрат. Йдеться про комплексний ефект від правильно обраної технології. Завдяки використанню мікробних біопрепаратів, порівнюючи з контролем, у кілька разів зросла кількість корисних мікроорганізмів у ґрунті на полі, де вирощували сільгоспкультури.
Наприклад, чисельність амоніфікаторів зросла у 3,27 раза, азотфіксаторів – у 2,28, фосфатмобілізаторів – у 1,77, педотрофів – у 4,1 раза проти полів, де застосовували традиційну технологію.
«З тим це комплексний процес. Разом з активізацією азотфіксувальних і фос[1]формобілізувальних бактерій рослини отримали не лише в доступній для них формі азот і фосфор, а й калій і широ[1]кий спектр макро- та мікроелементів», – пояснює Людмила Білявська.
Нагадаємо, біопрепарати є значним резервом підвищення прибутковості виробництва.