Які підходи в світі до мінерального та вітамінного живлення птиці

Світові підходи до проблем мінерального та вітамінного живлення птиці методологічно відрізняються, пише журнал «Наше птахівництво».

Для американського підходу характерні максимальні дози препаратів для стимуляції продуктивності та найбільших прибутків. Це знайшло своє відображення в академічній (NRC) концепції мінеральної та вітамінної толерантності.

Європейські підходи дещо інші: норми біологічно активних речовин у раціонах передусім спрямовані на забезпечення здоров’я птиці та якості продукції, враховують екологічні нормативи шляхом застосування препаратів із високою біологічною доступністю.

Жорсткої установки дотримуватися певного рівня вітамінів у раціоні птиці немає. Головне – досягнення необхідного рівня продуктивності в конкретному стаді на конкретному раціоні за відсутності проблем зі здоров’ям. Вважається, що оптимальні норми вітамінів змінюються залежно від конкретних умов виробництва продукції, а також різноманітних чинників: генетичного потенціалу, фізіологічного стану, рівня стресів, стабільності і доступності вітамінів, менеджменту кормів, способу утримання птиці, температури й якості повітря. Тому рекомендації слід розглядати як базові.