Вирощуємо бройлера

 Про основні причини недобору живої ваги, втрати продуктивності та порушення цілісності кишківника птиці.   

Приріст ваги є дуже важливою частиною виробництва бройлерів. Основними чинниками збільшення ваги бройлерів є генетичний потенціал, споживання корму та води, а також утримання. Які критичні проблеми можуть виникати у процесі вирощування птиці, що стають причиною втрати продуктивності, а також негативної економіки виробництва розповіла Оксана Слівінська, лікар ветеринарної медицини, кандидат ветеринарних наук.  

— Оксано, розкажіть про основні причини, чому бройлери погано набирають вагу.  

— Є багато чинників, які впливають на приріст ваги курчат бройлерів. Серед них: спадковість, годівля, умови утримання птиці тощо.  

Генетика і якість батьківських стад мають дуже важливе значення. На це треба звертати увагу, купуючи інкубаційне яйце або добовий молодняк. Правильна годівля і відповідні умови утримання батьківських стад у період росту і продуктивний період є запорукою отримання здорового і високопродуктивного молодняку. Курчата хорошої якості будуть рости стабільно протягом усього періоду вирощування.  

Якість корму, який ми використовуємо для курчат, визначає їх ріст. Раціон має бути збалансований відповідно до віку і фізіологічних потреб птиці. Курчата повинні мати вільний і постійний доступ до корму і води. Корми, виготовлені з протермінованих, низькоякісних, забруднених кормових інгредієнтів, дадуть погані результати. Це призведе до зменшення поживних речовин та енергії у кормах і, як результат, поганого зростання, а іноді навіть смерті бройлерів.  

Під час посадки молодняку важливо пам’ятати, що у перші два тижні життя курчата не здатні регулювати температуру тіла. Тому важливо забезпечити адекватне зовнішнє тепло, підтримувати температуру на рівні 39‒40 °С , забезпечивши температуру повітря на першому тижні 32‒33 °С і поступово знижуючи її на два градуси щотижня. Надто високі температури у пташнику призведуть до зниження споживання корму, відповідно, приросту маси тіла і збільшення конверсії корму. Тому вентиляція — важлива складова розвитку повноцінного і здорового курчати. Ефективна вентиляція має забезпечувати повноцінне надходження свіжого повітря в пташник і видалення аміаку, вуглекислого та чадного газів. Рекомендовано встановити мінімальну вентиляцію у приміщеннях, оскільки це забезпечить постійний доступ свіжого повітря для кращого розвитку.  

Також для основних кросів м’ясних порід, відповідно до фізіологічних особливостей, розроблено рекомендації щодо світлових програм. У першу добу світло не виключаємо, щоб курчата могли знайти корм і воду та стимулювати їх споживання. Потім його слід поступово зменшувати, щоб бройлери мали щонайбільше чотири-шість годин темряви, а також зменшувати люкси для забезпечення належного росту та розвитку. Якщо курчата не досягають цільової ваги, періоди темряви зменшують.  

Важливою умовою успішного вирощування бройлера є щільність посадки. Цей показник у нас зазвичай кожне господарство визначає згідно з економічними потребами й можливостями на метр квадратний чи відповідно до фронту напування і годівлі. Збільшення щільності посадки посилює конкуренцію за корм, а це призводить до розшарованості у стаді: одні курчата, сильніші й більші, мають постійний доступ до корму, а інші слабші й не мають доступу до корму. Як результат — зниження маси тіла у частини поголів’я, а також зниження показників збереження. Тому кожне господарство або саджає 20‒22 голови на м2 і проводить одне-два прорідження, або саджає 15‒16 голів на м2 для отримання курчат відповідної ваги на день здавання.  

Також однією з причин того, що птиця погано набирає вагу, є інфекційні захворювання. Птиця, яка регулярно хворіє, не матиме хороших приростів. Хвороби знижують апетит і порушують обмін речовин та інші життєво-важливі функції організму. А хворе курча погано росте. Максимальний захист товарного стада забезпечить дотримання певних правил, зокрема належна підготовка і дезінфекція приміщень і обладнання, біобезпека на господарстві, превентивна програма, яка охоплює вакцинацію від поширених хвороб і відповідно до епізоотичної ситуації в господарстві.  

— Важливим чинником майбутньої продуктивності бройлера є рання годівля. Як правильно організувати годівлю курчат у перші дні вирощування?  

— Висока якість корму значно впливає на показники росту птиці в перший тиждень життя й допомагає уникнути проблем із травленням на наступних етапах відгодівлі. Будь-яка система годівлі має забезпечити курча легкодоступним кормом найвищої якості й тієї консистенції, у якій він вийшов із кормового заводу.  

Ранній доступ до поживних речовин після вилуплення має великий вплив на найближчий і довгостроковий розвиток курчати. Дослідження раннього періоду життя курей привели до висновку, що період безпосередньо після вилуплення є критичним для розвитку всіх систем у курчат, включно з імунною системою.  

Розвиток бурси та селезінки реагує на зовнішній стрес у ранньому віці. Затримка доступу до поживних речовин після виведення зменшує відносну вагу бурси та селезінки. Проходження стерильного корму через шлунково-кишковий тракт піддає бурсу впливу різноманітних антигенів.  

Отже, чим раніше курчата будуть погодовані після вилуплення, тим швидше проліфераційні стовбурові клітини зустрінуться з антигенами навколишнього середовища. Це чітко свідчить про те, що рання годівля має важливе значення для закладення міцної основи здоров’я птахів у ситуації, коли антибіотики в їхньому кормі мало або зовсім не допускаються.  

У перші дні курчатам потрібно навчитися знаходити корм, тому годівниці розташовуємо максимально низько (а деколи занурюємо у підстилку) і додатково розстеляємо папір. Годівниці максимально заповнюємо кормом, а також насипаємо корм на папір, що дає можливість одразу мати доступ до корму. Напувалки також регулюємо так, щоб курчатка мали вільний доступ до води, і наповнюємо тарілочки водою.  

Окрім якості корму, на ріст і розвиток курчат у перші дні впливає температура. Оскільки курчата у перші п’ять днів не здатні регулювати свою температуру, тому температура всередині пташника і температура підстилки є важливим показником. Якщо вона буде зависока або занизька, то це позначиться на однорідності птиці, збереженості, добових приростах і конверсії корму.  

— Що призводить до порушення цілісності кишківника птиці? Як максимально вберегти птицю від впливу цих чинників?  

— У сучасних умовах виробництва кишківник птиці сприйнятливий до різноманітних дисбалансів, що призводить до стресу і, як наслідок, погіршення виробничих показників, підвищення конверсії, зниження приростів. Окрім стресу існує безліч інших чинників, які напряму впливають на цілісність епітелію кишківника птиці, зокрема: інфікування бактеріями, вірусами тощо. Будь-який чинник запалення викликає негативні зміни у слизовій оболонці, що приводить до порушення міжклітинної проникності. Як наслідок — порушена захисна функція епітелію, що дає можливість проникнення в організм патогенів і токсинів.  

Інтенсивне розмноження бактерій, а також утворення у результаті цього токсинів призводить до пошкодження слизової оболонки кишківника. До таких бактерій відносять кишкову паличку E.coli (хоча її патогенні властивості залежать від ряду чинників), різні види бактерій роду Clostridium, Campylobacter і Salmonellа. Від моменту вилуплення пташенят з яйця їхній шлунково-кишковий тракт є стерильним і заселяється у перші години життя мікроорганізмами з навколишнього середовища. Починаючи з 4‒5-ї доби, значне збільшуються мікроорганізми, а з другого тижня бактеріальний ріст стабілізується. Пошкодження кишківника можуть спричиняти віруси. До найпоширеніших можна віднести ротавіруси, реовіруси, пікорнавіруси тощо. Вони найнебезпечніші для молодняку, оскільки в нього ще не сформовано повністю імунітет, а також відбувається інтенсивний ріст організму.  

Серед паразитів найбільшу небезпеку для птиці становлять кокцидії. У бройлера паразитують декілька видів еймерій, які одночасно можуть заселяти різні відділи кишківника. Вони пошкоджують епітелій, спричиняючи хронічне запалення слизової оболонки, руйнування ентероцитів і впливають на цілісність слизової оболонки кишківника та підслизової. Внаслідок кокцидіозу також розвиваються запальні процеси, погіршується всмоктування поживних речовин і, як результат, акумулюється їхній надлишок у просвіті органу.  

Також на цілісність кишківника птиці впливають мікотоксини. Вони є вторинним метаболітом, і їхній вплив на організм птиці залежить від типу мікотоксину, його концентрації, часу дії на організм. Термін «мікотоксин» зазвичай використовують для позначення токсичних хімічних продуктів, вироблених грибами, які легко заселяють сільськогосподарські культури. Мікотоксини мають здатність накопичуватися у тканинах птиці.  

Також не слід забувати про згубну дію стресів на птицю. Наприклад, за теплового стресу в умовах високої температури навколишнього середовища у птиці часто ушкоджується епітелій кишківника. Це призводить до загибелі частини клітин, що полегшує потрапляння в організм бактерій і вірусів. А далі вже через тепловий стрес у стаді збільшується смертність, конверсія корму, зменшується споживання корму, знижується кінцева маса тіла, погіршується якість м’яса. Те саме стосується і кормового стресу. Він у птиці може виникати під час годівлі незбалансованими раціонами, за невідповідності складу й розміру гранули й фізіологічних особливостей слизової кишківника. Особливо чутливим до кормового стресу є молодняк у період інтенсивного росту. Окрім того, кормовий стрес може виникати за недостатності синтезу власних ферментів птиці, недостачі кормових ферментів, що призводить до порушення перетравлення і засвоювання інгредієнтів корму. Наявність неперетравленої їжі в кишківнику може бути субстратом для росту патогенної флори. Це призводить до утворення біогенних амінів, амонію та газів, що значно погіршує цілісність слизової оболонки і функцій кишківника.  

— Як ефективно усунути наслідки порушення цілісності кишківника?  

— Забезпечення й упровадження системи біобезпеки у господарстві передбачає не тільки проведення заходів дезінфекції, дезінсекції та дератизації, а й вимагає правильного планування роботи птахоферми, навчання персоналу, моніторингу знань і їх виконання, а також розуміння того, що будь-який процес потребує постійного коригування. У птахогосподарствах для контролю вірусного і мікробного фону розроблено програми підготовки пташників до посадки, схеми оброблення птиці та моніторингові програми, складені відповідно до особливостей технології утримання птиці та строків санітарних розривів між партіями.  

Заходи підготовки пташників до посадки добового молодняку включають: видалення підстилки, механічне очищення поверхонь, обладнання, миття приміщень і обладнання, волога або пінна дезінфекція приміщень і обладнання, газація. Ці заходи здійснюють бригади дезінфекції. Ефективність заходів перевіряють на кожному етапі за допомогою змивів.  

Важливо правильно підібрати програму вакцинації і моніторити їхню ефективність. Ветеринарний лікар відповідно до епізоотичної ситуації складає превентивну програму профілактики основних захворювань, яка включає вакцинації, профілактичні обробки і випоювання препаратів. Ефективність використання вакцинопрофілактики здійснюють у вигляді визначення напруження імунітету на забої. 

Використання деяких кормових добавок сприяє підтримці здоров’я кишківника і зберігає його цілісність або безпосередньо, або шляхом запобігання кишковим патогенам. Використання кокцидіостатиків у кормах впливає на життєвий цикл еймерій. Альтернативою використання цих препаратів є застосування вакцин. 

Для профілактики мікотоксикозів на кормових заводах розробляють систему дослідження кожної партії зернових, що надходить від постачальників. Якісну сировину зберігають у силосних башнях чи металевих бункерах із дотриманням всіх рекомендацій до зберігання зернових (вологість, температура, примусова вентиляція). 

Для боротьби з мікотоксинами на сьогодні використовують препарати, які мають здатність адсорбувати мікотоксини та виводити їх з організму, не порушуючи біохімічних процесів. Такі препарати називаються адсорбентами мікотоксинів. Вони активуються і працюють тільки в шлунково-кишковому тракті. Адсорбенти бувають монокомпонентними та полікомпонентними й можуть зв’язувати токсини з різною питомою масою, величиною та полярністю. Важливим чинником є те, що у складі адсорбентів повинен бути й гепатопротектор. 

Сьогодні також дедалі частіше говорять про використання пробіотиків. Це жива мікробна кормова добавка, яка добре впливає на тварину-господаря, покращуючи її кишковий мікробний баланс. Оскільки кишкова флора може бути порушена, зокрема, за використання антибіотиків або інших ліків, то їх використання може бути цілком виправданим. Пробіотики запобігають росту шкідливих бактерій (кишкових патогенів) у кишківнику птиці, таким чином мінімізуючи спричинені ними порушення. Є багато досліджень, які говорять про те, що пробіотики нормалізують мікрофлору кишківника. Дедалі частіше нині можна почути інформацію про використання пробіотиків також як альтернативи антибіотикам. Проте слід розуміти, що пробіотики не можуть бути заміною антибіотиків для птиці із серйозними інфекціями, але корисні для відновлення нормальної бактеріальної популяції, яка інакше була змінена внаслідок введення антибіотиків. 

Ще для підтримки цілісності кишківника птиці рекомендовано застосовувати пребіотики. Вони позитивно впливають на організм птиці й здійснюють вибіркову стимуляцію росту певних бактерій у товстій кишці й таким чином покращують здоров’я макроорганізму. Більшість потенційних пребіотиків — це вуглеводи (наприклад, олігосахариди). Можна збільшити та підтримувати здорову бактеріальну кишкову флору шляхом збільшення кількості пребіотиків у раціоні, таких як інулін, сирий овес та нешліфована пшениця. Оскільки пробіотики в основному активні в тонкій кишці, а пребіотики ефективні лише в товстій кишці, їх поєднання дає синергічний ефект. Відповідні комбінації пре- та пробіотиків називають синбіотиками. 

Підкислювачі/органічні кислоти містять коротколанцюгові жирні кислоти, леткі жирні кислоти та слабкі карбонові кислоти, які лише частково роз’єднані. 

Серйозну роль у підтримці цілісності кишківника відіграють підкислювачі та органічні кислоти, оскільки вони зменшують колонізацію патогенів (таких як Salmonella та E. coli) у кишковій стінці, знижуючи рН кишківника нижче ніж 6,0 і сприяючи нормальному росту мікрофлори. Цей стан також підвищує ефективність усіх травних ферментів у організмі птиці. Щоденне застосування коротколанцюгових жирних кислот, таких як масляна кислота, збільшує проліферацію епітеліальних клітин, забезпечує швидке відновлення кишківника, збільшує висоту ворсинок і підвищує абсорбційну здатність. Поодинці або в поєднанні вони корисні для здоров’я тварини й сприяють покращенню її продуктивності.