Від ринкової ціни на овочі фермеру дістається максимум половина
Виробничий 2022-й рік у нас почався з війни. Думали, що робити: садити чи не садити, але вирішили працювати попри все, бо вірили в ЗСУ і в те, що вони незабаром нас звільнять.
В окупації ми були фактично до кінця березня, однак це не завадило нам працювати. У квітні посіяли в теплицю насіння на розсаду томатів, капусти і перцю. У перших числах квітня посадили картоплю. Окрім того, ми маємо плантацію суниць садових площею 6 га, і вона цього року дала плюсову рентабельність.
Нині усі говорять, що ціна на овочі дуже висока. Але насправді про ту ціну на свою продукцію, яку покупець бачить на ринку або в супермаркеті, фермер може тільки мріяти. Щоб дізнатися, скільки за свій товар отримав фермер, треба ціну реалізації поділити на два. Причина в тому, що посередники хочуть заробити на своїх послугах стільки ж, скільки фермер вклав у свій товар.
Ми частково товар продаємо самі, хоча з гуртовиками теж маємо справу. Продукцію збуваємо по-різному: працюємо не перший рік, маємо багато напрацьованих контактів у Чернігові й Києві. У Чернігові добре знають наші ягоди, маємо там лояльних покупців, тож суниці садові здебільшого продавали саме там. По томатах більше працюємо з Києвом.
До речі, саме томати в нашому господарстві цього року показали себе більш-менш добре. На них ми отримали непоганий урожай, непоганий попит і ціну. Хоча про надприбутки на цій культурі все одно не йдеться: ми раді тому, що була плюсова рентабельність.
По картоплі, як і більшість промислових господарств цього року, ми спрацювали в мінус, оскільки затрати на вирощування великі, а ціна — занизька. А картоплі ми посадили 10 га.
Під інші овочі були відведені значно менші площі: приблизно 2 га під капусту, 2 га — під томати.
Не склалося у нас із перцями, оскільки клімат на Чернігівщині значно холодніший порівняно з Херсонщиною, де традиційно вирощують багато перцю, а цьогорічне літо взагалі було холодним і дощовим. Перці не достигли, тож ми врожай, по суті, не зібрали. Хоча в попередні роки ми вже мали досвід вирощування ранньостиглого солодкого перцю, і ця культура, попри високу собівартість і невисоку закупівельну ціну (8–10 грн/кг), була для нас доволі рентабельною.
Звісно, плануємо працювати далі, але з овочевими культурами і площею під них поки не визначилися. Багато що буде залежати від ситуації з електрикою. Скажімо, томати й суниці садові ми вирощуємо на поливі, тож відсутність електрики не дозволить отримати хороший урожай.
Велике питання в тому, як і чим підживлювати рослини, адже мінеральні добрива неймовірно дорогі для українських фермерів. Поки взимку є час, прораховуємо різні варіанти культур і їх вирощування.
Окрім овочів, вирощуємо зернові. Зібрали врожай із 10 га пшениці, але не продали ще жодного центнера, оскільки немає нормальної ціни. За пшеницю нам пропонують 4 грн за кілограм, тоді як її собівартість становить до 7 грн за кіло.
Щоб зменшити ризики для господарства, будемо й надалі вирощувати різні культури. З вірою в ЗСУ і в нашу перемогу.