Збудник лістеріозу тривалий час життєздатний у зовнішньому середовищі

Лістеріоз завдає чимало проблем птахопідприємствам через великий падіж стада, зниження продуктивності птиці, вибраковування готової продукції, вилучення з продажу продуктів, контамінованих лістеріями, обмеження їх увезення та вивезення, припинення виробництва.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Збудник хвороби здатен тривалий час зберігати життєздатність у зовнішньому середовищі. Влітку за температури 26-32 °С у ґрунті протягом 33 днів, у гної – 22 дні; взимку за температури 2-7 °С у ґрунті 72 дні, у гної – 69 днів, у сіні, соломі – 40-120 днів.

Лістерії також можуть проникати в клітини живих рослин. За нагрівання до температури 70 °С гинуть через 30 хвилин, до 100 °С – через 3-5 хвилин.

Інкубаційний період триває від 7 до 30 діб. Захворювання може ускладнювати перебіг інших хвороб бактеріальної, вірусної та паразитарної етіології.

Раніше лістеріоз розглядали як інфекцію переважно з трансмісивним шляхом передачі, та дані останніх років підтверджують значущість хвороби як харчової токсикоінфекції. До того ж з роками збільшується кількість зареєстрованих випадків лістеріозу в людей. Близько 1,6% клінічно здорових жінок є носіями патогенних видів лістерій. Серед працівників птахогосподарств, цехів первинної переробки птиці можуть виникати професійні захворювання.

Основним джерелом збудника є хвора птиця, мишоподібні гризуни – щури та миші під час захворювання та протягом 12 днів після одужування виділяють лістерії з сечею, випорожненнями та секретами носової порожнини. Переносниками збудника лістеріозу можуть бути іксодові кліщі, в яких лістерії зберігаються до 42 днів.

Шляхами передачі є виділення хворої птиці та тварин, інфіковані ґрунт, корми, вода, підстилка, інвентар, обладнання тощо. Зараження відбувається контактно, трансмісивно, аліментарно через заражені корми в разі користування спільними годівницями, системами напування, предметами догляду й аерогенним шляхом.

Довідка

Лістеріоз – інфекційне септичне захворювання свійської та дикої птиці, тварин і людей. Розвитку лістеріозу сприяє порушення санітарно-гігієнічних правил утримання, транспортування й експлуатації тварин, що призводить до змін фізіологічних потреб й адаптаційних можливостей їхнього організму.