Про зброю аграрного фронту
В непрості часи живемо, але це не привід опускати руки. Як писав один із полонених Аушвіцу: першими ламались ті, хто думав, що все це швидко закінчиться; другими – ті, хто думав, що це ніколи не закінчиться; вижили ті, хто намагався жити далі. Так от ми живемо і працюємо. Шукаємо рішення знизити собівартість виробництва, коли ціни на зерно вкрай низькі, а технологія подорожчала. Бо саме ефективна, оптимізована технологія – це і є зброя аграрного фронту.
Нині експериментуємо з системою обробітку ґрунту. Цього року, наприклад, переходимо на вертикальний обробіток, адже це дає колосальну економію пального (4 л/га проти 30-40 л/га на оранці). Крім того, такий обробіток потребує менше людської праці. Також заклали дослідну ділянку за технологією strip-till, щоб побачити, який ефект вона дасть у наших умовах.
Все решта – за планом. На технології ми не заощаджуємо: і захист, і добрива даємо рослинам у повному обсязі. Ми йшли до стабільних врожаїв у наших посушливих умовах (господарюємо на півдні Вінниччини) багато років. І весь цей результат можна втратити за рік, якщо порушити технологію, яка, до слова, в нас уже максимально оптимізована.
Наприклад, більшість товарних посівів, крім соняшнику, кукурудзи й цукрових буряків, засіваємо насінням власного виробництва. Співпрацюємо і з вітчизняними оригінаторами насіння, і з зарубіжними, закладаючи дослідні ділянки сортів та гібридів. Так ми бачимо, які з них найкраще підходять для наших умов, а ще проводимо семінари, дні поля, щоб і інші сільгоспвиробники бачили.
Щодо підживлення – азотні добрива вносимо у вигляді КАС, застосовуємо складні добрива, а також під час посіву просапних культур у посівне ложе вносимо рідкі комплексні добрива. Крім того, пожнивні рештки також є додатковими елементами живлення. Раз на п’ять років робимо аналіз ґрунту, і вже виходячи з того, що в ньому є, вирішуємо, чим і яку культуру слід «нагодувати».
На захисті культур також не економимо. Схему захисту формуємо на початку року і даємо її нашому постачальнику ЗЗР. Це надійний, перевірений роками партнер, який постачає нам препарати залежно від потреб.
А ось структуру посівів будемо змінювати. Збільшимо площі під ріпаком і зменшимо – під кукурудзою та соняшником. Загалом площі під озимий клин плануємо збільшити приблизно на 15% – до 45-50%, бо в наших посушливих умовах озимі дають більшу врожайність, аніж яра група. І хоч за останні три місяці в нас випало 15 мм опадів, озимі в сухий ґрунт сіємо рідко. Зазвичай сівбу починаємо після дощу. Утім, якщо дощу немає, а строки сівби піджимають, тоді краще посіяти в сухий ґрунт, аніж запізнитися зі строками.
Наразі жнива ранньої групи ми вже завершили. Наприклад, урожайність озимої пшениці – 6 т/га, а це показники на рівні середніх багаторічних. А це доводить, що наша технологія вже відшліфована так, що навіть за посушливих умов ми отримуємо стабільні врожаї. І втратити це напрацювання ми не можемо собі дозволити. Навіть коли в країні війна…