Готуємось до сівби озимих: як обрати насіння

В аграріїв нині гаряча пора, коли і жнивувати треба, і одночасно готуватися до сівби озимих культур. В умовах війни все це в рази відповідальніше і в рази складніше. Через обмеженість ресурсів кожне рішення має бути максимально зваженим, кожна копійка, як і кожна зернина – порахована. Починаємо з вибору насіння. Це власне і є майбутній урожай, бо недарма кажуть: що посієш, те й пожнеш.  

Ми господарюємо в зоні ризикованого землеробства з 1997 року і завжди віддавали перевагу районованим сортам. Під них відводимо 60% площ. Це здебільшого сорти, виведені Одеським селекційно-генетичним інститутом, адже вони пристосовані і виведені спеціально для агрокліматичних умов Одещини, де фактично немає весни. Ми стрибаємо із зими одразу в літо з різкими перепадами температур.

Наприклад, цієї весни в нас денні температури повітря досягали +34°С, а нічні опускалися до +12°С. Це великий стрес для рослин, і якщо вони не районовані, то дуже сильно хворіють, навіть якщо це високоякісні німецькі або чеські сорти. Тож головна перевага районованих сортів – дешевша технологія вирощування, як порівняти з інтенсивною, і стабільні врожаї навіть за екстремальних погодних умов.

Решту 40% посівних площ у нас займають імпортні високоінтенсивні сорти, які ми вирощуємо за інтенсивною технологією з повноцінним захистом, підживленням тощо. Тут, аби отримати гарні врожаї, потрібно добре «зарядити» ґрунт. Відтак, співвідношення 60:40 дає змогу мінімізувати ризики, і фінансові, і погодні, й отримати гарантований урожай у зоні ризикованого землеробства.

До слова, найвищу врожайність озимої пшениці цього року в умовах критичної посухи в нас дав сорт Юлія – 72 ц/га.  

Також важливий момент у виборі насіння – надійні партнери. Купуючи насіння, треба обов’язково перевірити, чи є компанія чи насіннєве господарство в реєстрі. Бо якщо вони не зареєстровані, то можна придбати не насіння, а сміття. А як сміття посієш, то сміття й збереш.

Дуже вигідно в цьому аспекті співпрацювати з виробниками насіння, селекційними інститутами і разом з ними закладати насінницькі посіви. Тут компанії-виробники пропонують різноманітні вигідні умови, де аграрій мінімізує ризики, в тому числі щодо якості насіння. Також можна побачити, як той чи інший сорт себе поводить в конкретних умовах на конкретній ділянці поля. 

Також важливо перевіряти, щоб не було сортосуміші. Раджу відвідувати дні поля, що їх насіннєві компанії організовують для своїх потенційних клієнтів і демонструють свої насінницькі посіви ще до моменту збирання врожаю, щоб вони могли побачити в полях, як живуть рослини, як вони розвиваються, як дозріває насіння.

До речі, вводячи у сівозміну новий сорт чи гібрид, ми ніколи не сіяли менше 5 га. Сіяти менше немає сенсу, бо тоді ви не побачите реальну картину, як насіння себе поведе в польових умовах.