Міжнародний практичний форум «ІНТЕНСИВНИЙ САД», м.Львів, 2022 рік

У Львові 27–28 січня відбувся Міжнародний практичний форум «Інтенсивний сад/ягідник». Після ковідної перерви у спілкуванні виробники ягід були раді бачити й чути один одного. Аудиторія форуму сягала 300 учасників щодня.

Форум проходив у двох секціях конференц-залу стадіону «Арена Львів» протягом двох днів. Організатором секції «Інтенсивний сад» виступив журнал «Садівництво по-українськи», секції «Інтенсивний ягідник» — журнал «Плантатор». Міжнародний статус форум отримав завдяки участі в заході експертів з Німеччини та Польщі. Попри складну ситуацію із захворюваністю на ковід, аудиторія форуму сягала 300 учасників щодня. Генеральним партнером заходу виступила компанія «Байєр». У секції садівництва перший день присвятили зернятковим культурам, другий — кісточковим.

Конференцію відкрила доповідь експерта плодоовочевого ринку Марії Лакеєвої, аналітика Асоціації «Ягідництво України». За її підрахунками, у 2021 році Україна отримала другий за п’ять років урожай яблук після 2018 року. Цьому сприяли помірно холодна зима-2020/21, мінімальні втрати під час приморозків навесні та інтенсифікація виробництва.

Володимир Гуржій, керівник компанії «АУСП-Фрут», спеціаліст з експорту, повідомив, що експорт українських яблук на початку сезону 2021/2022 значно перевищує ті ж показники двох минулих сезонів, які вважали неврожайними: 23 тис. тонн у вересні-грудні 2021/2022 проти 9,2 тис. тонн за той же період 2020/2021 та 11,2 тис. тонн у вересні-грудні 2019/2020. Проте Україні ще далеко до одного зі світових лідерів — Італії, яка торік експортувала в 20 разів більше. Це говорить про те, який великий потенціал ще залишається в України.

Роберт Сас, консультант із садівництва IPSad (Польща) та частий гість конференцій «Садівництва по-українськи», розповів про те, як у нинішній складній як для Польщі, так і для України економічній ситуації садівникам досягти балансу між якістю і кількістю продукції, між своїм бюджетом, який не вдається наповнити через ринкові обставини, та прагненням втілювати новітні технології для підвищення якості.

«Я часто стикаюся з тим, що виробники, навіть коли в них є певні фінансові ресурси, нічого не роблять. Вони просто забули або виникли якісь інші причини, які в принципі можна було подолати, тобто вони щось недооцінили, недоробили. Пам’ятайте, що це є зараз пріоритет — ми повинні писати, рахувати, робити калькуляції. Ну і везіння, воно завжди нам потрібне, хоча і не завжди від нас залежить», — підкреслив Сас.

В окремому своєму виступі на конференції польський експерт розповів про сучасні технологічні вдосконалення в садах, зокрема про моніторинг агротехнічних потреб і загроз. Як працює мережа IoT, у чому суть технології LPWAN, що таке #LoRa, для чого в садах різноманітні датчики та як IT-рішення допомагають контролювати процеси.

Нові шляхи для досягнення якості випробує та вже отримує непогані результати фермерське господарство «Горизонт» з Чернівецької області. Його голова Анна Сахончик розповіла про багатопровідникові системи вирощування яблуні, основні переваги яких у спрощеному менеджменті. А отже: вища продуктивність праці; прості правила формування крони, обрізування та проріджування; вища врожайність саду, а також збільшення проценту виходу першого росту, особливо сортів, які мають проблеми із забарвленням; можливість максимальної механізації.

Директор Баварського центру помології й плодової селекції Міхаель Ноймюллер розказав про технології рентабельного вирощування нових імунних сортів груш та яблук з Німеччини, а також про нові сорти сливи та черешні.

Тема черешні у день кісточкових проходила червоною ниткою через усі виступи як найбільш перспективної кісточкової культури для вирощування в Україні. Йшлося про перспективи експорту черешні та особливості агротехніки. Про нові сорти черешні та сливи для інтенсивних садів розповідав Олександр Крдзич, консультант із садівництва компанії Artevos, Німеччина. Олена Кіщак, доктор сільськогосподарських наук, завідувачка селекційно-технологічного відділу Інституту садівництва НААН, розбирала технологічні аспекти вирощування черешні.

Спікери розповідали й про інші перспективні кісточкові культури: сливу, персик, абрикосу. Експерт з Німеччини Петер Хельсендеген, консультант з кісточкових культур Дорадницького центру з питань вирощування фруктів (Рейнпфальц), проаналізував економічні чинники в керуванні кісточковим садом і важливі складові в досягненні якості продукту. Олександр Маценко, голова господарства плодорозсадника Маценка, поділився досвідом вивчення перспективних сортів кісточкових у Центральній Україні.

На конференції можна було почути й про деякі нестандарті рішення для саду. Досвідом корчування саду ділився Роман Цінченко, власник господарства «Сади Полтавщини». Для закладання органічного малинника у Диканському районі компанія розкорчувала старий яблуневий сад площею 30 га, що був закладений тут у 50-х роках минулого століття і площа якого не оброблялася понад 20 років.

Олена Гур’євська, директор підприємства «Еко Ніка», висвітлила практику та перспективи використання феромонів в інтегрованій системі захисту зерняткових і кісточкових плодових насаджень.

Свої нові продукти на конференції представили міжнародні компанії «Байєр», BASF, «Сингента», UPL, FMC. Один новий препарат може замінити декілька попередників та значно скоротити кількість оброблень, вважає Ігор Тарушкін, менеджер з маркетингу препаратів для захисту спеціальних культур «Байєр». А сучасні інтегровані методи захисту рослин від хвороб і шкідників дають змогу зменшити використання шкідливої агрохімії, розповів Андрій Дохторук, провідний технолог, ентомолог компанії «Біо Захист».

Колективи журналів «Садівництво по-українськи» і «Плантатор» щиро дякують усім учасникам за приємну й очікувану зустріч. Ми вже зараз починаємо готувати наступний Форум, про місце й час проведення якого обов’язково повідомимо на сторінках наших видань. Бажаємо всім успіхів, хороших урожаїв і достойних прибутків.