Охратоксини погіршують яєчну продуктивність птиці
Охратоксини виробляють кілька видів грибів у регіонах із помірним і тропічним кліматом за поганих умов зберігання кормів, пише журнал «Наше птахівництво».
Головна особливість охратоксинів – у їхній здатності пошкоджувати проксимальні канальці, в результаті чого нирки птиці стають блідими та збільшуються у розмірі. Охратоксини можуть впливати на ожиріння печінки й призводити до падежу птиці через ниркову недостатність. Ці токсини також знижують яєчну продуктивність, якість шкаралупи, життєздатність ембріонів і виводимість яєць.
Останні дослідження на курях-несучках дають змогу припустити, що охратоксин жовчі, зібраної безпосередньо з жовчного міхура, може бути біологічним маркером для виявлення постраждалої птиці.
Дія трихотеценів має велику кількість симптомів у сільськогосподарської птиці. Ті, що впливають на батьківське стадо, знижують прирости, несучість, якість шкаралупи, заплідненість та виводимість яєць, спричиняють частіші прояви дисхондроплазії і регресу яєчників.
Деякі мікотоксини, такі як зеараленон, є гормоноімітувальними сполуками. Зеараленон часто трапляється в поєднанні з діоксиваленолом і призводить до порушень репродуктивної функції через його здатність імітувати дію естрогенного гормону. Хоча зеараленон має обмежену токсичність для птиці, однак сильно забруднений корм може збільшити клоаку й запустити розвиток у неї вторинних статевих ознак.
Так, у птиці, яка споживала корм із зеараленоном, знижується маса яйця, товщина шкаралупи, пригнічується розвиток підшкаралупної оболонки. Тобто птиця може бути сприйнятливішою до гормональних впливів, ніж вважалося раніше.
Фузарієві мікотоксини у раціонах курей-несучок знижують споживання корму й погіршують його конверсію. Випробування показали, що після чотирьох тижнів споживання птицею батьківського стада зараженого мікотоксинами корму вона може значно знизити виробництво яєць (P = 0,0002) від 95% до 81% і надалі зменшувати його разом із яєчною масою.
Нагадаємо, рівень охратоксину А в кормі для птиці не повинен перевищувати 0,2 мг/кг.