Для боротьби з гіпокальціємією коровам після отелення додають пероральний кальцій

Додавання перорального кальцію після отелення – ще одна стратегія, яку можна застосувати для боротьби з гіпокальціємією у корів. Тим тваринам, які слабко відреагували на стратегію катіонно-аніонного балансу перед отеленням, уведення перорального кальцію є майже єдиною надією на порятунок.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Серед усіх можливих варіантів кальцієвий болюс є найпростішим і найбезпечнішим. Кальцій можна вводити перорально у вигляді карбонату кальцію, хлориду кальцію, пропіонату кальцію, сульфату кальцію тощо. Хлорид кальцію є найкращим джерелом кальцію.

Вчені дійшли висновку, що пероральне вживання кальцію з різних джерел незмінно ефективне.

Пероральне введення хлориду кальцію збільшує концентрацію кальцію в крові, знижує ризик клінічної та субклінічної гіпокальціємії, а  також зміщення сичуга. Однак хлорид кальцію може бути їдким для слизової порожнини рота та стравоходу, а також великі дози можуть спричинити некомпенсований метаболічний ацидоз.

Пропіонат кальцію, на відміну від хлориду кальцію, не знижує pH крові та всмоктується повільніше. У нього також менша концентрація доступного кальцію (21,5%), ніж у хлориду кальцію.

Сульфат кальцію теоретично менш розчинний у рубці й забезпечує кальцієм протягом тривалішого періоду.

Карбонат кальцію є найменш біодоступним із препаратів кальцію, що задають у пероральних добавках.

Також для лікування корів із клінічною гіпокальціємією можна вводити кальцій внутрішньовенно або підшкірно. Бороглюконат кальцію зазвичай уводять для забезпечення 8-10 г кальцію у кровотік, щоб негайно підвищити його рівень у крові.