Як поєднати екотуризм із самозбором яблук
Мрію влаштувати у господарстві повний самозбір кісточкових я виношував ще до початку закладання саду. Колись підгледів ідею в канадському фермерському господарстві: люди приїжджають, гуляють садом, кожен бере, що хоче, самі важать, а гроші залишають в скриньці. Все без моєї участі, але на той час я не був впевнений в тому, чи готовий наш споживач до цього. За кордоном такий спосіб реалізації продукції давно не новинка, але як відреагують у нас я ще не знав, тому відкидав цю ідею до останнього.
Спочатку ми працювали в звичайному режимі (ринки, супермаркети), але туди фрукти поставляються в стадії так званої технічної зрілості, тобто напівзеленими, щоб фрукт не зіпсувався до кінця реалізації. Але ж, коли персик чи абрикос достигне на сонці і дійде до стадії повної зрілості, смак його стає максимально розкритим. З іншого боку, такий продукт швидко псується і ніхто таку продукцію приймати не хоче, а якщо ти рвеш незріле, то зріле падає на землю і його вже не продаш. Якесь замкнене коло.
Вихід був лише один – запросити гостей (а саме так я називаю наших покупців) безпосередньо до нас в сад, щоб кожен мав змогу побачити, спробувати на смак нашу продукцію, зрозуміти, якою вона має бути насправді і тільки потім прийняти рішення купувати чи ні. Крім того, кожен має змогу переконатись в тому, що наші плоди безпечні для споживання, я сам їм фрукти одразу з дерева, тому що точно знаю, що не використовую агресивні засоби для догляду.
Розташування наших садів сприяє тому, щоб повністю перейти на самозбір: ми знаходимось лише у 13 км від центру Ужгороду та у 4 км від траси Київ-Чоп. На початку залучали людей через сторінку у Фейсбуці, потім приїхали місцеві ЗМІ, а після сюжету на одному з центральних каналів про нас дізналась велика кількість людей. Майже щодня ми приймали цього сезону більше сотні бажаючих, почали приїжджати навіть відпочиваючі з санаторіїв. Хтось їде конкретно за смачними і недорогими фруктами, а хтось навіть просто погуляти і показати своїм дітям, що фрукти ростуть на деревах, а не в супермаркетах (казали мені і таке). Люди гуляють садом зі своїми кошиками, або я даю тару, якщо потрібно. На виході в альтанці стоять ваги, де люди важать те, що вони зібрали, розраховуються. Стосовно ціни, я постійно аналізую ситуацію на ринку і тримаю її приблизно на 20% нижче ринкової , орієнтуючись на ціни саме в нашому регіоні.
Люди задоволені і я задоволений: це мені виходить на 10% дешевше, ніж збирають найняті мною працівники. Мінус витрати на транспортування, тобто мені достатньо просто виростити врожай.
І це все вкупі спрацювало! Люди радо відгукнулися, їм сподобалось. Тому ми і надалі хочемо розвиватись саме в цьому напрямку. В наступному році обладнаємо міні дитячий майданчик, зробимо візки для збору, накшталт супермаркетовських, тільки з великими колесами, куди і дитину можна буде посадити. Ряди у нас по 500 м, і важко нести повні ящики на таку відстань. Взагалі ніяких великих зусиль для збору не треба, бо сад карликовий, і збирати зручно. Багато хто збирає навіть падалицю – на настойки і подібне. Словом, народ діє дуже організовано, зайвого врожаю на деревах не залишає, нічого не пропадає.
До мене вже прислуховуються і мої колеги по садівництву. Тут головне, щоб були добрі дороги до саду. Знаю, що деякі літні люди мають бажання приїхати, але не мають можливості. Для цього і не тільки я згодом організую бусик з відкритим дахом, який буде на невеликій швидкості їхати повз поля, де діти зможуть побачити кіз, коней, які пасуться, а потім заїхати у сад. Це буде не тільки робота по збору, а й екскурсія на природу, еко-туризм. У нас тут дуже живописна місцевість: сад на рівнині, а навколо видні гори. Люди кажуть: «Ми до вас приїжджаємо відпочити душею».
Можливо ще щось придумаємо, хочеться створити максимально приємну атмосферу для наших гостей, тому що для мене дуже важливо, щоб кожен залишився задоволеним. Ідей ще дуже багато. Дай, Боже, сили для їх реалізації!