Реформувати мислення

Мета нової громадської організації «Технології українського тваринництва» — сприяти реформуванню галузі та впровадженню інновацій у виробництво

Останнім часом конкуренція на ринку тваринництва в Україні стає все жорсткішою, тож у боротьбі за «місце під сонцем» здатний перемогти або найсильніший, або ті, хто об’єднають свої зусилля для впровадження у виробництво нових технологій, освоєння нових ринків, формування державної політики сприяння вітчизняному виробнику. Саме такі цілі ставлять перед собою члени нової громадської організації «Технології українського тваринництва». Як їх планують реалізовувати — розповів голова організації Віталій Надточій. 

— Пане Віталію, чому виникла ідея створити ГО «Технології українського тваринництва»? Кого об’єднуватиме ваша організація? 

— Сільське господарство — традиційна для України галузь, яку в останні часи називають локомотивом української економіки. Але за час незалежності України вона наразилася на багато проблем — кризи, дефіцити і перевиробництво. Тому, щоб тримати «руку на пульсі» і завжди мати можливість отримати кваліфіковану допомогу чи пораду, обмінятися досвідом, було вирішено створити громадську організацію «ТУТ». Організація — платформа для однодумців, яка об’єднає всіх причетних до сільського господарства для розв’язання виробничих проблем із застосуванням передових українських і європейських технологій, упровадження інновацій і розвитку галузі загалом. Діяльність ГО «ТУТ» орієнтована на результат і, вступивши до її лав, учасники матимуть низку переваг. 

— Яких саме? Які конкретні кроки в короткостроковій і довгостроковій перспективі ви плануєте зробити? 

— Співпраця з органами державної влади на загальнодержавному рівні дасть можливість брати активну участь у розробці та просуванні державних програм розвитку галузі, розробки державних стандартів, технічних регламентів у галузі тваринництва, аналізі та підготовці законодавчих проєктів і підзаконних актів. Це дасть змогу працювати, створювати нові робочі місця, підіймати економіку країни з колін. Зі свого боку, ГО «ТУТ» готова обговорювати, допомагати й ділиться досвідом, який можна застосовувати на практиці. Надавати допомогу в пошуку інвесторів, партнерів, підбору корму та розв’язанню поточних питань. Ми завжди разом і на зв’язку 24/7. 

— Які найбільші проблеми, на вашу думку, має галузь і яким чином, об’єднавшись разом, ви можете їх розв’язати? 

— Насамперед це відсутність програм підтримання сільського господарства на державному рівні. Через відсутність підтримання національного виробника кожен виживає і бореться за свої права, як може. Не кажучи про високі податки й відсутність пільг для сільгоспвиробників. Наприклад, у рослинництві фермер засіває поле, обробляє його, збирає і продає врожай — вкладені гроші повертаються з прибутком через 1,1–1,5 року. А тваринництво потребує «довгих» грошей. Тільки будівництво всіх комплексів й інфраструктурних об’єктів, підведення комунікацій триватиме близько року, з тим гроші не принесуть прибутку. Додаємо трудомісткість, яка у тваринництві набагато вища, ніж у рослинництві, адже ручної праці використовується більше. Доходимо висновку: у нинішніх реаліях тваринництво можуть вести в основному великі компанії, яким вигідніше експортувати свою продукцію. У результаті майже 100% м’ясо-молочної продукції, яке продають у супермаркетах Європи і США, виробляють наші компанії. Це нормальна ситуація? 

З іншого боку, все частіше з’являються повідомлення про війни за землю, рейдерські захоплення підприємств агрохолдингами. На що в такому випадку може розраховувати власник? У найкращому разі на грошову компенсацію й можливість продовжити роботу в підприємстві на посаді керівника. 

І звичайно ж не варто забувати про пандемію COVID-19, що вплинула і внесла певні корективи на багато галузей сільського господарства — від малих форм до промислових холдингів. 

Не все гаразд у нас з освоєнням інновацій. Українська аграрна наука давно не відповідає на запитання, які ставить перед галуззю життя. Інновації приходять до українських аграріїв звідки завгодно, але не з галузевої академії наук. Українська аграрна наука потребує кардинальної зміни системи фінансування й зовсім іншої державної політики. Тільки інноваційний підхід здатний вивести  сільське господарство України на передові позиції у світі. Взяти, наприклад, проблему якісних кормів, організації повноцінної годівлі. На жаль, останнім часом відбувається подорожчання практично всіх сільгоспкультур, що спричинило зростання собівартості продукції тваринництва. Відповідно більшість фермерів прагнуть позбутися поголів’я, щоб не працювати у збиток. Але ще рано засмучуватися — українські виробники створили інноваційний продукт для тварин, птахів і риби, що не має аналогів у світі. Перспективний корм збільшує приріст живої маси, зменшує час вирощування, заощаджує кошти фермерів. Тож тільки вперед! 

— На вашу думку, яким шляхом має розвиватися тваринницька галузь України, зокрема й свинарство, щоб бути прибутковою? 

— Коли ми хочемо оцінити рівень добробуту тварин, нам потрібно знати про їхню поведінку, хвороби та фізіологічні реакції (життєво необхідні функції організму). Ось чому особливо важливо поєднувати наукові факти з практичним досвідом і здоровим глуздом. 

Виробництво свинини залежить передусім від того, як злагоджено функціонують усі системи й устаткування на підприємстві. Однак поряд із цим не менш важливим є здатність фермера спостерігати за тваринами, помічати зміни у їх поведінці й знати, що слід зробити, якщо в них з’явилися симптоми захворювання або погіршився добробут. 

Загальна мета розвитку тваринницької галузі полягає в підвищенні її конкурентоспроможності та сприянні сталому розвитку, зокрема й сільських територій відповідно до міжнародних і європейських стандартів.

 Для України як держави, орієнтованої на експорт сільськогосподарської продукції, з практично невичерпним сільськогосподарським виробничим потенціалом, прогноз розвитку світового сільськогосподарського ринку є перспективним. Очікується, що на фоні збільшення доходів, урбанізації, змін харчових звичок і розвитку виробництва біопалива світові обсяги торгівлі сільськогосподарською продукцією стабільно зростатимуть. Це стосується як сировини, так і готової продукції з високою доданою вартістю. 

Розроблення політики сільського розвитку стимулюватиме і сприятиме збалансованому територіальному й сталому розвитку сільської місцевості, сільських територіальних громад і всієї економіки сільських територій країни. Це досягатиметься шляхом надання прямої правової і фінансової підтримки та зміцнення потенціалу сільських територіальних громад і зацікавлених сторін, а також розроблення й упровадження інтегрованих місцевих стратегій розвитку, розроблених жителями сільської місцевості для сільського населення. Зокрема, мета політики полягає в тому, щоб зробити основні послуги доступнішими для сільського населення, розвинути диверсифіковані види діяльності й інфраструктуру для сільського туризму, покращити вміння та навички сільського населення, підвищити його обізнаність щодо інтеграції процесів місцевого розвитку, а також зберегти місцеві традиції і культурну спадщину. 

Не варто забувати про людський капітал, потенціал освіти та наукових досліджень — постійні реформи освіти, наявних наукових досліджень і дорадництва призводить до підвищення рівнів навичок. 

Можу констатувати: усе більше людей у сільській місцевості готові вести фермерство, бо це стає прибутковішим. Відтак зростає привабливість фермерства як професії. Разом із тим треба проводити реформу мислення — це найбільший рушій реформ.