Тренд здорового способу життя стрімко набирає обертів, і попит на корисні фрукти та ягоди, які багаті на вітаміни, амінокислоти, мікроелементи, антиоксиданти тощо, на ринках Європейських країн і не тільки також пропорційно збільшується. Водночас кліматичні умови та географічне розташування України робить таку продукцію доволі перспективною для вирощування з оглядом на експорт.
Харчування сучасного населення України забезпечується на третину свіжими фруктами, переважну більшість яких виробляють внутрішні товаровиробники. В Україні виробництво ж фруктів, ягід, винограду забезпечує внутрішнє споживання лише на 68%, решта компенсується імпортованою продукцією. Переважну більшість плодової продукції виробляють у господарствах населення, що створює перешкоди для технологічного розвитку галузі.
Підвищити ефективність виробництва плодової продукції можна шляхом програм підтримки, які можуть реалізовувати органи місцевого самоврядування територіальних громад через, наприклад, соціальні служби у співпраці з локальними фермерами на платній або благодійній основі. Досить актуально буде розвивати дорадчі служби, які надаватимуть компетентну підтримку фермерам-початківцям і для досвідчених розширюватимуть кругозір, доноситимуть нові технології в системі живлення, схемі посадки, захисту саду, зберігання продукції, а головне — налагоджуватимуть канал збуду вирощеної продукції, адже ми маємо всі ключові інструменти для збільшення виробництва плодової продукції в Україні, зокрема на території Вінницької та Хмельницької областей.
В Україні найбільше площі під вирощуванням плодової продукції відводиться для груші та яблуні, водночас останнім часом усе частіше вирощувати стали черешню, суниці, порічки, аґрус, лохину. Щорічно валовий збір груш в Україні становить близько 150–170 тис. тонн, причому на професійних виробників припадає всього 4–5 тис. тонн. Як наслідок, вже у другій половині сезону брак пропозиції груш на ринку призводить не лише до стрімкого зростання цін, а й до початку імпорту зазначеної продукції. Для порівняння: вже взимку ціни на груші мінімум удвічі вищі, ніж на яблука.
Одне з найважливіших властивостей груші є те, що це природний антибіотик. Груші використовують як антимікробний засіб, плоди якого створюють несприятливе середовище для хвороботворних бактерій. У плодах груш містяться органічні кислоти, які разом із соляною кислотою шлункового соку підкислюють їжу в шлунку. Пектинові й дубильні речовини, що є в грушах у великій кількості, позбавляють ці бактерії рухливості. Плоди містять антибіотик арбутин, що вбиває мікроби. Антимікробна дія груш впливає на кишкову флору і на мікроби, що спричиняють запалення нирок і сечового міхура.
Здавалося б, про яблука відомо всім і все, проте є досить цікаві факти. Наприклад, яблуко містить до 80% води, решта 20% корисних речовин: клітковина, органічні кислоти, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо, йод, а також вітаміни А, В1 , В3 , РР, С та ін. Яблука містять мало калорій, тому є прекрасною дієтою для охочих схуднути.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ІЗ САДОМ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ
Розберімось разом, що відбувається з деревом, коли вже плодів немає. Отже, для кращого осмислення процесу підготовки рослин до перезимівлі доцільно детально розглянути фізіолого-біохімічні процеси, що відбуваються в плодових рослинах у фазу закладання і диференціації генеративних бруньок і визрівання тканин, що починається з припинення росту пагонів і закінчується масовим опаданням листя.
Цей період життя плодового дерева характеризується поступовим потовщенням оболонок із наступним накопиченням запасних (крохмалю) жирів та інших поживних речовин. У цей час синтез органічних речовин відбувається досить інтенсивно аж до початку листопада. Наявною ознакою визрівання тканин є поява на поперечному зрізі верхівкової бруньки помітної межі між деревиною та корою. Пагони із їхнього згинання трохи потріскують. Таким чином, у період проходження згаданих вище фаз розвитку (визрівання тканин і листопад) важливо, щоб усі агротехнічні заходи сприяли визріванню деревини пагонів і, відповідно, забезпечували підвищення зимостійкості плодового дерева. Ці фенофази нормально проходять за поступового зниження температури повітря (до 15 °С і нижче), скороченої світлової доби і своєчасного осіннього похолодання за наявності невеликого дефіциту вологи в ґрунті. Надмірна кількість ґрунтової вологи та поживних речовин (особливо азотних сполук) у цей період створюють умови для активного продовження росту пагонів, що затримує визрівання деревини. Процес визрівання тканин у різних плодових порід і сортів відбувається по-різному. Дещо раніше він починається у скороплідних кісточкових плодових порід, трохи пізніше — у зерняткових культур; швидше завершується у сортів літнього строку достигання і найчастіше затягується у молодих дерев — коли спостерігається вторинна хвиля росту. Визрівання тканин раніше закінчується у дерев, щеплених на вегетативних слаборослих підщепах, ніж за щеплення їх на насіннєвій підщепі. Усі ці біологічні особливості плодових дерев визначають необхідність диференційованого підходу до застосування тих чи інших агротехнічних операцій у саду в осінньо-зимовий період. До основних завдань агротехніки у цей період належить своєчасне припинення ростових процесів, особливо у молодих і сильно обрізаних дерев, і створення оптимального водного і поживного режимів ґрунту. Дуже важливо також своєчасно зібрати плоди — щоб подовжити фенофазу й дати можливість дереву краще підготуватися до зими.
Сад уже подарував нам урожай, а тепер ми маємо дати йому догляд і турботу. Насамперед після збирання урожаю восени деревам потрібні калій і фосфор. Не рекомендують давати під зиму азотні та азотовмісні комплексні добрива. Вони стимулюють ріст молодих пагонів, які вже не встигнуть одерев’яніти й взимку загинуть. Але все ж таки вони потрібні за невеликих доз їх унесення. Внесення карбаміду в осінній період має дві функції — живлення та фітосанітарна обробка. Підживлення 5–8 кг/га карбаміду в післязбиральний період покращує якість і перезимівлю квіткових бруньок, адже в осінній період за достатнього зволоження плодові бруньки насичуються додатковою вологою що, своєю чергою, зменшує морозостійкість бруньки, вносячи азот, ми витісняємо вологу, збільшуючи концентрацію розчину, що посилює морозостійкість і покращує диференціацію бруньки.
Фітосанітарна обробка полягає в обробці 5–7%-м розчином карбаміду. Така операція знищує спори грибів і пришвидшує розкладання обпалого листя, цим самим зменшуємо ризик зараження хворобами наступного року. Важливо не робити таку обробку занадто рано, бо ми пошкодимо листя, і дерево не зможе додатково накопичити поживні речовини. Найкраще проводити обробку на початку масового обпадання листя після кількох нічних приморозків. Також варто робити додаткове підживлення мікроелементами, такими як цинк і бор — це мікроелементи, що відносно повільно переміщаються в тканинах рослин і належать до елементів, які реутилізуються. Таким чином, осіння обробка гарантує, що ці елементи будуть доступними на початку весни, на початку вегетації. Азот і цинк підвищать стійкість бутонів до несприятливих умов, а бор поліпшить зав’язь і якість плодів. Ураховуючи, що ріст кореневої системи дерев є явищем не рівномірним, а саме спостерігається весною та в осінній період за температури ґрунту від +7 до +20 °С, тому варто забезпечити в ці періоди відповідну вологість і наявність елементів живлення. Для забезпечення розвитку коренів, які будуть здатні отримувати достатню кількість поживних речовин, потрібних для оптимального розвитку дерев, а також для забезпечення енергії рослин і рясного цвітіння, потрібно вносити мінеральні калійно-фосфорні добрива. Їх слід давати відповідно до типу ґрунту та вимоги дерева. На важких щільних суглинках норма добрив на 10–20% менша від рекомендованих. На легких піщаних вносять на 20% більше, тому що елементи вимиваються з ґрунту швидше. Для засвоєння елементів живлення також потрібно враховувати й рН ґрунтового розчину, тому на кислі варто внести кальцієві добрива. Також на засвоєння добрив впливає і температура ґрунту.
На рис. 1 зображено відсоток засвоєння фосфору залежно від температури. Тому варто враховувати різні чинники в плануванні системи живлення плодових культур. Тільки повністю перепрілу органіку вносять у пристовбурні кола — 1–2 відра під плодовий кущ і 3—4 під молоді дерева, 5–8 під дорослі. Ну, і звичайно дбаємо про фітосанітарний стан насаджень, відповідне обрізування та захист від хвороб і шкідників саду.
«Тімак Агро Україна», будучи виробником продуктів мінерального живлення може забезпечити якісний вхід в зиму Вашого саду. Компанія має унікальні комплексні РК добрива з вмістом мезо- та мікроелементів які працюють незалежно від рН ґрунту, гаму водорозчинних добрив та біостимулятори (кореневі та листові), що дозволять рослині фізіологічно вчасно і за оптимальних кондицій зайти в перезимівлю!
Михайло Кальніцький, продакт менеджер «Тімак Агро Україна»
Садівництво по-українськи
