Салати й броколі: вдале поєднання

ТОВ «Севен Філдз Фарм» (у перекладі з англійської — «Ферма семи полів») господарює на площі понад 40 гектарів, які розміщені у двох локаціях в Київській і Херсонській областях. До 60% цих площ віддано салатам, 30% відведено під броколі, 10% — під експерименти з нішевими культурами.

Про складові молодого бізнесу ведемо розмову із засновником і виконавчим директором овочевої ферми Романом Пасічником.

— Романе, чому ви зупинилися на такому специфічному виборі культур: салати і броколі?

— Спочатку, ще у 2015 році, ми з партнерами планували вирощувати монокультуру — часник. Однак хорошого врожаю не отримали, навпаки, мали збитки. Наступного року висадили насіннєву картоплю, різні види капусти: білоголову, червоноголову, пекінську, савойську, броколі й трохи салатів. Передусім звернули увагу на броколі: попит на неї стійкий, ціна стабільно висока, урожай гарний. Стали вивчали тонкощі вирощування. Так само і з салатами: від першого експерименту на 4 сотках перейшли до постійного розширення площ, щороку випробуючи 60–70 сортів. Зрештою зупинилися на 5–6 сортах. Тепер одних лише салатів маємо 25,5 га.

— Наскільки мені відомо, нині «Севен Філдз Фарм» господарює на двох виробничих локаціях: у Київській та Херсонській областях. З чим пов’язана міграція на Південь?

— Від початку ми господарювали в Київській області, починали з села Семиполки. Однак там для наших культур не підійшли ґрунти: піщані, з низьким умістом поживних речовин. Тож невдовзі ми перемістилися в село Гоголів Броварського району на Київщині.

А у 2020 році, щоб подовжити сезон вирощування та реалізації салатів і броколі, зайшли на Каховщину.

— Яким салатам надаєте перевагу?

Орієнтовно 75–80% займає головковий айсберг, до 20% — ромен, решта — інші види зеленого й червоного кольору. Маємо великий асортимент, розрахований на вибагливого клієнта.

— Хто основні постачальники насіння для вашого господарства?

— По салатах і броколі на першому місці — компанія «Рійк Цваан». Серед салатів головчастого типу айсберг мені особисто подобається сорт Асмера. Він добре пристосований для вирощування влітку, формує велику, вирівняну, трохи приплюснуту зверху головку. Сорт стійкий до стрілкування, зміни погодних умов, розвитку некрозів.

Не меншої уваги заслуговує сорт типу айсберг Сильвінас. Він дає щільні головки гарного зеленого кольору, за високих температур стійкий до стрілкування (цвітушності), не схильний до борошнистої роси, малопривабливий для салатної попелиці.

Серед салатів типу ромен я б виділив сорт Клаудіус. Клієнтам дуже подобається його розетка у формі квіточки: люди купують очима.

Приємно також вирощувати рійкцваанівські гібриди броколі. Рослини міцні й гарні, добре показують себе на полі. У минулому році ввели в культуру Ларссон F1, у цьому — Агассі F1, у другій половині липня почали збирати її перший урожай.

— Який спосіб вирощування салатів і броколі застосовуєте?

— Рослини висаджуємо через розсаду. Наприкінці сезону аналізуємо результати продажу, обсяги, ціни і ще до Нового року замовляємо вирощування розсади двом господарствам, які спеціалізується на цьому. Ми точно знаємо, скільки, чого і коли нам буде потрібно. Від початку весни до вересня висаджуємо розсаду салатів щотижня.

Із одного боку, плюс у тому, що розсадою для нас займаються професіонали. Проте навіть професіонали — це люди. Буває, щось не догледіли або вийшла затримка з доставкою, а в сільському господарстві успіх чи невдача можуть залежати від одного-двох днів. Тому вже наступного року плануємо розпочати вирощування власної розсади у власних теплицях. Так буде простіше спрогнозувати оптимальний час висаджування в поле, полегшиться логістика.

Висаджуємо розсаду на гряди. Залежно від ситуації та часу посадки приймаємо рішення щодо мульчування плівкою чи тирсою. На ділянках київської локації застосовуємо розсадосадильну машину, на Херсонщині поки висаджуємо вручну. Але невдовзі там теж з’явиться розсадосадильна машина. Вже обрана марка і продавець. Придивляємося до неї.

— Скільки часу салати проводять на полі від часу висаджування до збирання?

— Від 39 до 60 днів залежно від пори року й синоптичної ситуації. Надзвичайно важко їх вирощувати влітку. За температури вище 25 °С рослина біологічно не спроможна засвоювати кальцій, він блокується кореневою системою. Листове підживлення принципово ситуацію не змінює, тож рослина опиняється в стресовому стані. Наприкінці червня через спеку ми втратили майже два гектари салатів типу айсберг, які ось-ось планували зрізати для покупців. І це зовсім не дивно: температура повітря в тіні становила 37 °С, на полі — до 50 °С, а всередині головки вона доходила до 70 °С.

Рано навесні перші партії салатів і броколі від заморозків захищаємо агроволокном на дугах. Осінні посадки овочів накриваємо рідко. Приміром, минулої осені ухвалили рішення броколі не укривати, адже погода стояла тепла, а короткочасне зниження температури до -5 °С ця капуста витримує доволі непогано.

— Коли починається сезон броколі?

— Зазвичай висаджуємо розсаду на постійне місце на початку березня або й наприкінці лютого. Цей рік у плані термінів не показовий, бо висаджування затрималося в усіх. Одразу накриваємо рослини щільним агроволокном на дугах, яке до температури навколишнього середовища додає п’ять градусів. А в середині травня вже маємо першу продукцію. Застосовуємо цей спосіб лише на півдні, бо на Київщині настільки раннє висаджування — це безперечний ризик.

— Наскільки салати є складною культурою в плані шкідників і хвороб?

— На півночі України їх вирощувати легше. На півдні найбільш шкодочинним є трипс. Якщо він оселився на грядках, у кращому разі треба чекати псування товарного вигляду продукції, у гіршому може бути суттєвий недобір урожаю.

Такі погодні умови, як цього року, із підвищеною вологістю й затяжними дощами, сприяють розвитку некрозів, сірої гнилі й фітофторозу.

— Чи проводите після збирання доробку салатів?

— Алгоритм дій у господарстві наступний. Зрізуємо розетки вручну. Після зрізування на полі салати складаємо в ящики, потім переміщуємо їх до рефрижератора, де одразу починається охолодження. Салат потрапляє до холодильника не пізніше, ніж через 20 хвилин після зрізування. Це дозволяє не лише зберегти свіжість і пружність листя, а й максимум поживних речовин.

Після того, як температура рослини знизиться до 2 °С, продукція надходить на доробку, де підрізується й пакується. Потім її, вже запаковану, знову закладаємо в холодильник із такою самою температурою, де товар чекає на покупця. Більшості замовників розвозимо товар власними машинами-рефрижераторами, які забезпечують потрібну температуру. Деякі постійні клієнти забирають у нас продукцію самі.

Перше холодильне приміщення ми збудували минулого року, коли стало зрозумілим, що без охолодження серйозний бізнес неможливий. Другий холодильник запустили цього року, обидва знаходяться в Київській області.

У Херсонській області продукцію одразу завантажуємо до авторефрижераторів і перевозимо під Київ. Будувати там логістичний центр із доробкою немає сенсу, бо, по-перше, основні наші клієнти знаходяться під Києвом, а по-друге, на Херсонщині салати виробляємо лише навесні й восени, поза сезоном високих температур.

— Вирощуєте овочі під певного покупця?

— Ні, вирощування під одного покупця вкрай ризиковане. Клієнтів у нас не менше 50-ти. Філософія нашого збуту така, що навіть під найпотужнішого партнера на кшталт мережі «МЕТРО» ми не плануємо понад 20% обсягу продукції. І це не забаганки. Такий підхід має прозаїчне пояснення: ми просто диверсифікуємо свої ризики. Приміром, ми будемо розраховувати, що продамо клієнтові майже половину продукції, а він пристане на цінову пропозицію від іншого фермера. У такому випадку ми зазнаємо чималих збитків. Тим часом пошук нового клієнта займе час, а салати й броколі –– продукція, яка швидко псується.

— Хто ваші покупці?

— Гуртовики, що займаються збутом на ринках Києва, Харкова, Львова, Дніпра, і торговельні мережі: як великі, так і дрібні. Можна сказати, що ми присутні скрізь.

— Наскільки велика конкуренція в салатному сегменті? Чи відчуваєте ви її?

— Звісно, відчуваємо: як у плані впливу на ціни, так і щодо збуту. Знаю як мінімум п’ять господарств цього профілю, які активно розвиваються. На початку червня додаткову конкуренцію становлять домогосподарства, які виходять на масовий ринок зі своєю продукцією й істотно збивають ціну.

Ми в основному конкуруємо за рахунок якості. По-перше, маємо доробку й охолодження, хоча насправді якість закладається в продукт набагато раніше. Ми виокремили 22 пункти контролю якості, серед яких насіння, склад ґрунтів, поливна вода, екологічний стан місця основної вегетації, добрива і засоби захисту, фітосанітарний стан розсади, вологість ґрунту тощо. До речі, дослідження ґрунту, насіння й рослин регулярно проводимо в лабораторіях Україні й за кордоном.

— Чи налаштовані ви розширювати період збуту салатів за рахунок теплиць?

— Якщо вирощувати салати в несезон,нам доведеться конкурувати ще й з італійськими, іспанськими та єгипетськими виробниками, а це складно, бо собівартість нашої продукції буде в рази більша за їхні роздрібні ціни в цей період.

У позасезонний час доцільно вирощувати салати на гідропоніці, але створення високотехнологічного виробництва потребуватиме значних інвестицій.

— Наскільки вам вдається дотримуватися сівозміни?

— Поки що виходить. Принцип такий: вирощуємо салати на одному місці два роки поспіль, а потім ідемо з цієї ділянки на 4 роки. На Херсонщині із сівозміною дещо складніше, там багато овочівників. А от на Київщині дотримуватися сівозміни нам доволі просто, бо орендуємо землю в компанії, яка вирощує зернові й технічні культури на площі 5 тис. гектарів. Салати й броколі висаджуємо після пшениці. Зерновики із задоволенням роблять з нами рокіровку, адже вона взаємовигідна: ми отримуємо ділянку, чисту від характерних для салату хвороб і шкідників, вони — добре розпушену, удобрену й зволожену землю. Відверто кажучи, їхні агрономи не нарадуються рекордним урожаям після наших овочів.

— До речі, про зволоження. Для салатів важливий полив, культура доволі тендітна. Але ж зміна ділянки вирощування зазвичай потребує демонтажу й повторного встановлення поливної системи. Як вирішуєте це питання?

— Полив у нас крапельний на всій площі. Але з його переміщенням немає жодних проблем: спеціалісти компанії «Іррігатор» допомогли нам створити мобільну конструкцію системи поливу. З ними ми співпрацюємо вже кілька років і надзвичайно задоволені результатом.

Плюси в тому, що поливна система, якою ми користуємося для своїх культур, є мобільною. Ми можемо перемістити на будь-яку відстань магістральні труби, з’єднати їх із джерелом води і новими крапельними стрічками. Магістральні труби, які в народі називають лейфлетами, в нас гнучкі. Умовно кажучи, їх можна компактно скрутити, взяти під руку й перенести на інше місце. Або навіть переїхати зі своєю поливною системою до іншої країни.

У компанії «Іррігатор» сильний менеджмент і проєктна команда, які готують для нас перед початком сезону плани розміщення елементів системи поливу та розписують її комплектацію. Система проєктується індивідуально під конкретні умови, площі й культури, адже під різні рослини потрібні різні норми водовиливу. Все це враховується.

Всі комплектуючі, які вони реалізують (крапельні стрічки, фітинги, перехідники), мають високу якість. І працюють відмінно, хоча в процесі роботи нюанси бувають різні: поливній системі дістається і від природи, і від птахів, і від техніки.

«Іррігатор» готує для нас проєкт і кошторис, а потім ми разом узгоджуємо, де можна зекономити, а де цього робити не варто і треба дотримуватися початкових рекомендацій. Знаходимо компроміс і працюємо.

— У вашій сівозміні 10% займають нішеві культури, які варіанти обрали для експериментів цього року?

— У поточному сезоні висадили по 2 гектари цукрової кукурудзи та черешкової селери. Будемо оцінювати їх як у плані технології виробництва, так і в плані збуту. Тож усе найцікавіше ще попереду.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Сергій Масленніков, менеджер з продажу ТОВ «Іррігатор Україна»:

Оскільки наша компанія «Іррігатор Україна» є не лише продавцем, а й виробником систем для зрошення, ми маємо можливість втілити в життя будь-яке за складністю нестандартне рішення, виконати індивідуальне замовлення. Ми є провідним виробником крапельної трубки та гнучких шлангів LayFlat в Україні (виробничі потужності розміщені в Одеській області), а також офіційним представником ізраїльського заводу Metzer — одного зі світових лідерів з виробництва продукції для систем крапельного зрошення.

Комплектуючі, які не виробляємо, імпортуємо напряму. На наших складах завжди є великий набір комплектуючих від виробників для виконання будь-якого замовлення.

Приміром, для господарства «Севен Філдз Фарм» ми підготували індивідуальний проект з урахуванням численних побажань замовника: система поливу враховує показники джерела зрошення, особливості кожної культури (салату, броколі, селери, солодкої кукурудзи, дині), забезпечена оптимальна для кожної культури відстань між крапельницями (емітерами) для оптимального водовиливу. Крім того, ми як виробники можемо запропонувати замовнику крапельну трубку з будь-якою товщиною стінки. Чим стінка товща, тим трубка дорожча, тому на культурах із коротким вегетаційним періодом, таких як салати, можна заощадити на тоншій трубці.

Зазначу, що наше підприємство завжди відкрите до нових проектів. Ми також займаємося постачанням антимоскітних і протиградових сіток, тепличної плівки. Зокрема, нещодавно обговорювали з Романом Пасічником, директором «Севен Філдз Фарм», можливість створення нетхаусів на зразок тих, які використовують в Ізраїлі. Нетхауси за конструкцією схожі на теплиці, але каркас у них обтягнутий сіткою з дрібною чарункою. Така  сітка — чудовий захист рослин передусім від трипсів та інших шкідливих комах, а також вона забезпечує захист від сонячних опіків, вітру, граду і забруднення. Наразі випробовуємо нетхауси в одному з господарств на Каховщині.

Для нашої компанії не існує великих і маленьких замовників, надважливих чи маловартісних замовлень. Для всіх ми готові знайти ексклюзивне рішення щодо проектування та монтажу поливних і фертигаційних систем, придбання насосів і фільтрів.