З яких стратегій народжуються виграшні бізнес-моделі
Потреба у стратегії, точніше її розуміння, приходить до кожного по-своєму. Часом про це починають замислюватися, коли, скажімо, бізнес стає некерованим, або ж справи йдуть дуже кепсько. Втім, це може бути велика серйозна мрія власника компанії про її майбутнє через 5-7 або навіть 50 років.
Звісно ж, для цього важливо мати план дій. І його ключові компоненти – візія (бачення перспективи), місія бізнесу, цінності й чіткі цілі (вимірювані й досяжні). Саме так, до речі, народився і мій власний стартап.
Як консультант у сфері стратегічного маркетингу, протягом кількох років я тестувала свою бізнес-ідею: репрезентувала на різних конкурсах та конференціях, обговорювала з потенційними клієнтами, навіть написала за цією темою магістерський диплом у бізнес-школі, а ще намагалася знайти можливості реалізації через партнерство як оператор ринку. Ось що у мене вийшло.
Я хочу створювати здорову їжу. Якщо конкретніше – вирощувати хрін і створювати з нього продукти для тих, хто дбає про своє здоров’я. Втім, допоки так і не змогла реалізувати цю ідею, попри всі свої титанічні зусилля. Фермери відмовляються вирощувати хрін, бо вважають його ризикованою культурою. Дійшло до того, що хрін зареєстровано в Червоній книзі, як рослина, що зникає. Оскільки його практично знищили, виникла проблема із саджанцями – я зараз їх розводжу, щоб надалі досягти промислового масштабу вирощування.
Перші три роки я шукала різноманітні джерела фінансування. Але гроші були готові давати лише друзі, які повірили в мою ідею. Натомість фінансові установи відмовляли. Були гранти, але на консалтинг знайти гроші легше, ніж на виробництво, капітальне будівництво чи обладнання. В цьому році шукала фінансування під придбання земельної ділянки, але як фізичну особу-підприємця мене не фінансують, оскільки ще не виповнилося року з дня реєстрації. А далі я ще маю показати прибутковість від своєї основної діяльності. Тож, як мовиться, далі буде…
Моя візія – стати компанією, яка зможе допомогти людям, що прагнуть жити у здоровий спосіб, реалізувати свою ідею. Також частиною моєї стратегії є зменшення вуглецевого сліду та застосовування максимально наближених до органічних технологій. Я дивлюся вперед (прорахувала свої кроки) тільки на 2 роки, адже впливають зовнішні чинники. Скажімо, інституції, з якими я співпрацюю, щоразу дають мені нові знання та можливості, через що змінюється й мій стартап. Відтак бізнес-модель, яку я застосовую, є дуже гнучкою.
На мій погляд, розробляти стратегію сьогодні потрібно на рік і весь цей час дуже уважно стежити за ринком та бути в ньому: вплив зовнішніх ризиків може бути набагато сильнішими, ніж здається на перший погляд. І події останніх років тому свідчення…
Мій стартап є повчальним. Він не є успішним чи неуспішним, бо ще немає продукту, який з’явиться навесні 2022 року, а перший продукт переробки – восени 2022 року. А шлях, який я проходжу, на практиці показав, що агробізнес – це однозначно гра «в довгу» і потребує виважених рішень.
Саме про це йдеться в кожній навчальній програмі, яку розробляє та впроваджує Ukrainian Food Valley. Як громадська спілка ми працюємо з малими та середніми фермерами в рамках навчальних програм за підтримки USAID. І перші результати дають підстави для оптимізму. Три учасниці наших програм успішно взяли участь у різних конкурсах на отримання фінансування на заснування виробничих потужностей. Ще близько десяти слухачок працюватимуть як фізичні особи підприємці. Крім того, ми створили нову ком`юніті для мікро- та малих виробників – об’єднавшись у невеликих групах, вони працюють над реальними бізнес-проєктами, залучаючи стейкхолдерів з ринку. Дуже сподіваюся, що у взаємодії та завдяки навчанню народяться нові виграшні бізнес-моделі та кейси.