Живлення малини критичне на трьох стадіях вегетації

Найбільш інтенсивне споживання елементів відбувається в період розпускання бруньок, цвітіння і зав’язування ягід. Водночас високий уміст азоту в ґрунті у другій половині літа затягує ріст пагонів, погіршує визрівання деревини і знижує морозостійкість.

Про це повідомляє журнал «Плантатор».

Зазначається, що малина  має мичкувату, добре розгалужену кореневу систему, основна маса якої залягає на глибині 10–30 см. Вона більш вимоглива до рівня мінерального живлення, родючості ґрунту і забезпечення вологою, аніж інші ягідні культури, через високе споживання елементів живлення на утворення великої кількості пагонів і щорічним відмиранням до половини надземної маси рослин.

«Оптимальна реакція середовища для малини рН 5,4–5,6, проте вона погано переносить надлишок кальцію, тому вапнування доцільне лише на середньо- та сильно кислих ґрунтах, – уточнюється в публікації. – При цьому врожайність малини (як і смородини) можна відчутно скорегувати шляхом продуманого додаткового фосфорного живлення». 

Поживні речовини малина використовує впродовж усього вегетаційного періоду. Однак найбільш інтенсивне їх споживання відбувається в період розпускання бруньок, цвітіння і зав’язування ягід. Водночас високий уміст азоту в ґрунті у другій половині літа затягує ріст пагонів, погіршує визрівання деревини і знижує морозостійкість. Наприкінці літа слід забезпечити в ґрунті підвищений уміст калію і фосфору, які позитивно впливають на визрівання пагонів і бруньок майбутнього врожаю.

«Оскільки мичкувата коренева система малини розташована в основному у верхньому шарі ґрунту, то для підвищення доступності поживних речовин глибина закладення добрив у ґрунт у міжряддях малини не повинна перевищувати 16–20 см», – радиться у статті. 

Зауважується, що малина також чутлива до дефіциту магнію, який часто проявляється на легких ґрунтах. Високі дози калійних добрив знижують доступність магнію рослинам внаслідок антагонізму. У разі виявлення ознак нестачі магнію треба внести доломітове борошно або використовувати калійні добрива, до складу яких входить магній. Застосування магнієвих добрив на легких ґрунтах дає прибавку врожаю малини до 20–30%.

додається, що існують також загальні рекомендації для живлення ягідних культур препаратами, до складу яких входять мікроелементи. Так, обов’язковим є листове внесення бору до та після цвітіння. Бор безпосередньо відповідає за формування зав’язі, тим самим позитивно впливаючи на збільшення врожайності. Окрім цього, бор посилює стійкість рослин до тривалих високих температур.

Не можна оминути увагою такий мікроелемент, як цинк, який прямо впливає на розвиток кореневої системи рослин. Це особливо актуально як для молодих кущів, так і з метою посилення стійкості ягідних культур до посушливих умов вегетації.

Слід взяти до уваги, що такі елементи, як мідь та сірка, мають фунгіцидні властивості. Регулярне внесення мікродобрив із сіркою та міддю дає змогу профілактично контролювати захворювання ягідних культур.

Читайте також: Підживлювати органічну малину треба починати восени