Прихованохоботники заселяють 3% посівів озимого ріпаку на Одещині

На Одещині на посівах озимого ріпаку в теплі, сонячні дні спостерігався вихід з місць зимівлі та пошкодження рослин капустяним стебловим і великим ріпаковим прихованохоботниками. Зі зниженням температури вдень до +3+5°С, в нічні години до -5-7°С прихованохоботники знову сховалися в ґрунт.

Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.  

«При температурі +9+12°С очікується масовий вихід шкідників та пошкодження ними рослин, що становитиме серйозну загрозу посівам озимого ріпаку. За останніми даними, в Одеській області прихованохоботниками заселено 3% площі ріпаку. Середня чисельність імаго 2-3 екз. на жовту пастку», – йдеться в повідомленні.

Фахівці Держпродспоживслужби нагадують, що зимують жуки в ґрунті. З місць зимівлі виходять за температури вище +5+ 6°С, а масовий літ розпочинається при температурі +9+12°С. Через 12-14 днів після початку масового виходу з місць зимівлі самиця відкладає яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку.

Залежно від умов, відкладання яєць може тривати впродовж березня і до початку цвітіння озимого ріпаку. У місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою. Личинки, живлячись, проточують ходи всередині пагонів, внаслідок цього стебло розтріскується уздовж і зигзагоподібно вигинається у вигляді літери S.

Через пошкодження судинних провідних пучків рослини розвивають багато бокових пагонів, при цьому затримується їх розвиток. У місця пошкодження проникає також патогенна інфекція, викликаючи ураження фомозом, склеротиніозом, білою і сірою гнилями. Розвивається в одному поколінні. Поріг шкодочинності десяти жуків на жовту пастку протягом трьох днів, або 2-4 жуки на 25 рослин.

Нагадаємо, азотне живлення ріпаку вимагає застосування інтегрованого захисту від шкідників.