Посіви озимини на Харківщині частково пошкоджені морозами, - НААН
Науковці Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН обстежили та відібрали моноліти з полів у Харківській області за різними попередниками, сортами та різним ступенем розвитку для встановлення життєздатності посівів та визначення вмісту розчинних вуглеводів.
Про це повідомляє пресслужба НААН.
Результати проведених аналізів та спостережень свідчать, що переважна кількість полів озимих зернових культур (близько 85-91% усіх проаналізованих зразків) представлена слаборозкущеними або нерозкущеними посівами, надземна частина яких має пошкодження низькими температурами – 10-20% листків приблизно на третину листової пластинки.
Втім, корені, а в розкущених рослинах – коренева система, вузли кущіння та тканини району точки росту сильних пошкоджень не зазнали.
Виживання рослин досить високе, на добре розвинених посівах – 91-98 % живих рослин, на слаборозвинених полях –
78-89 %.
На думку вчених, відростання таких рослин у монолітах проходить повільно, що може бути обумовлено зниженням умісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння через нестійкий термічний режим зимового періоду та вимиванням поживних елементів з кореневмісного шару ґрунту, зокрема азоту.
Наразі у вузлах кущіння розвинених рослин сортів пшениці озимої вітчизняної селекції Досконала, Богдана, Подолянка, Запашна, Фермерка міститься 26,5-31% розчинних вуглеводів, а у сортів Леммі, Центуріон (Німеччина) – 12,2-15,9%.
У слаборозвинених рослинах вітчизняних сортів їх уміст становить 18,9-20,5%. Таким посівам особливо необхідне стартове живлення для активного укорінення та формування фотосинтетичного апарату рослин.
Кращий вигляд мають посіви після парових попередників та гороху на зрошенні (кількість вуглеводів – до 31%, виживаність – до 96-98 %), дещо слабше відростають рослини після соняшнику, кукурудзи та стерньових попередників (кількість вуглеводів – до 24-27%, виживаність – до 89-95%).
Нагадаємо, підживлювати посіви озимини по мерзлоталому ґрунту краще завчасно, ніж із запізненням.