У «Нафтогазтрейд-Агро» у вирощуванні соняшнику роблять ставку на гібриди
Сонячна квітка
У «Нафтогазтрейд-Агро» у вирощуванні соняшнику роблять ставку на гібриди й підвищують свою агрономічну майстерність заради отримання врожаїв
Агропідприємство «Нафтогазтрейд-Агро» має в обробітку близько 2700 га (переважно чорноземи) в Добровеличківському районі на Кіровоградщині. Зими тут м’які, з частими відлигами, літо спекотне. Опади найчастіше бувають улітку або восени. У сівозміні чотири культури: озимі пшениця і ячмінь, кукурудза та соняшник. Під останню культуру щороку відводять понад 1000 га і, на відміну від багатьох своїх колег, які вирощують олійні в зоні ризикового землеробства, збирають добрі врожаї. В успішніші роки тут мають у середньому 2,5–3 т/га, а на окремих полях у кузов вантажівки насипають і по 4 т/га.
«Соняшник — це дуже цікава культура, але вона не пробачить роботи “за сценарієм”, — зауважує Олександр Косюг, агроном ТОВ «Нафтогазтрейд-Агро». — Тому щоразу ухвалюючи якесь рішення — про вибір гібрида, систем удобрення й захисту, обробітку ґрунту тощо, потрібно враховувати сукупність чинників». Минулого сезону врожайність соняшнику на різних полях господарства коливалася від 1 до 3,2 т/га. У чому причини, ми спробували розібратися разом із паном Олександром.
УЛЮБЛЕНІ ГІБРИДИ
Один із головних чинників, що забезпечує отримання врожаю, — підбір гібридів. Попри те, що всі поля господарства розташовано в одній кліматичній зоні, вони однаково відрізняються — родючістю ґрунту, рівнем вологи в ґрунті, кількістю опадів, фітосанітарною ситуацією тощо. Нехтування цими чинниками й вирощування культури за одним алгоритмом може суттєво вплинути на показники врожайності, — наголошує Олександр Косюг. Натомість висівання гібридів із різним набором характеристик під різну агротехніку дозволяє нівелювати ризики недоотримання планового врожаю.
На думку пана Олександра, українські аграрії дуже уважно ставляться до вибору гібридів соняшнику. «Я працюю тільки з тими гібридами, у яких упевнений. Для мене соняшник — це “Сингента”. Якщо потрібно буде на чомусь заощадити, то я в жодному разі не робитиму це за рахунок гібридів», — наголошує агроном. За його словами, гібриди цього виробника тримають лідерські позиції за такими властивостями, як вологовіддача, рівномірність сходів, термін і рівномірність достигання. Ще серед переваг невеликі стебло і кошик, висока маса насінин. Водночас агроном відзначає, що в цього виробника є гідні конкуренти, які пропонують гібриди, стійкі до нових рас соняшникового вовчка. І якщо хтось із них знизить планку, в господарстві без вагання замінять їх на перспективніші.
Власне, щоб мати можливість ухвалювати обґрунтовані рішення, у «Нафтогазтрейд-Агро» у промислових посівах висівають більше як 10 гібридів трьох виробників, які «підстраховують» один одного. Висівають гібриди під різні технології вирощування соняшнику: класичну — вона підходить для полів, чистих від бур’янів, та технології, які дозволяють боротися із широким спектром дводольних бур’янів, контролювати різні раси вовчка. «Ми не можемо дозволити собі висівати тільки гібриди, до яких звикли, адже постійно з’являються нові і щороку кращий результат дають різні», — пояснює агроном.
Утім, половину площ, відведених під посіви соняшнику, засівають двома базовими гібридами — Арізона і Ласкала. Обидва середньостиглі, мають середні темпи росту на перших етапах розвитку, демонструють високу стабільну врожайність і олійність, стійкі до стресових чинників і хвороб. Добрі результати демонструє середньопізній гібрид Субаро. А от середньостиглий гібрид НК Неома пан Олександр уважає «флагманом і проривом науки». Субаро районований для тутешніх умов, стабільний і адаптивний гібрид, досить стійкий до фомозу й фомопсису, дає високу продуктивність за умов дотримання збалансованого живлення і не зловживання азотним добривом. Цей гібрид на попереднику соняшнику дав 3 т/га — таку врожайність важко отримати навіть по озимій пшениці, — хвалиться агроном.
Крім власних спостережень, агроном ураховує також результати сусідніх господарств: отримана інформація, зокрема, дала підстави для роздумів про вирощування набагато дешевших гібридів, які можуть дати дуже гідний результат. «Не треба думати, що коли ти купив найдорожчий гібрид, то це гарантує врожай, адже він залежить від сукупності чинників», — попереджає Олександр Косюг.
ЩО ЗА ЧИМ
Зазвичай соняшник сіють із 10 квітня (після прогрівання ґрунту до +8 °С на глибині загортання насіння) і до 10 травня, але з перервою на сівбу кукурудзи. Тобто спочатку сіють 200–300 га кондитерського соняшнику, потім висівають усю кукурудзу і повертаються до сівби соняшнику. Такий графік сівби дає можливість кукурудзі захопити вологу з ґрунту, — пояснює агроном.
Крім того, першими висівають гібриди під технології із застосуванням гербіцидів, щоб у разі виникнення проблем із бур’янами можна було їх підчистити. «Хоча нині на ринку з’явилися гербіциди, якими можна обробляти й пластичні гібриди соняшнику по сходах», — додає пан Олександр. Такі препарати стають у поміч агрономам, бо здатні контролювати широкий спектр дводольних бур’янів у посівах соняшнику, хоч і вимагають ретельного дотримання умов застосування.
Шкідники і хвороби не дуже дошкуляють посівам агропідприємства. Тільки в окремі роки може з’явитися дротяник — якщо попередником була кукурудза і розвитку шкідника сприяла волога погода. Тому головне в системі захисту — це сіяти протруєне насіння, а інсектицид внесуть за потреби. У боротьбі з вовчком найефективніший захід — дотримання сівозміни. «На жаль, у наших умовах це неможливо — ми поставимо господарство на коліна, — пояснює Олександр Косюг. — Тому я не бачу іншої перспективи ефективного захисту, крім як хімічний захист від паразита і підбір стійких до нових рас гібридів».
Щодо норми висіву, то в посушливих умовах цей показник для соняшнику має бути на рівні 65–45 тис. насінин/га. «Я дійшов висновку, що за умови дефіциту вологи густота не відіграє такої суттєвої ролі, як нас намагаються переконати на різних семінарах, — ділиться міркуваннями агроном. — Урожай формується залежно від наявної вологи: якщо її замало у важливі періоди вегетації рослин будь-якої культури, вони не сформують урожай». Натомість більшого значення в отриманні врожаю набирає обробіток ґрунту.
У господарстві досі проводять глибоку оранку з передплужниками або без — залежно від попередника. Однак паралельно випробовують елементи інших технологій обробітку ґрунту: глибоке розпушування, безвідвальний обробіток, застосовують елементи strip-till. Торік при сівбі озимих пшениці і ячменю за strip-till технологією отримали результати не гірші, ніж після дискування. Порівняння результатів таких весняних агротехнічних заходів як боронування й культивація засвідчило переваги першого: і в плані забур’яненості, і в плані початкового розвитку рослин соняшнику. Тому для роботи з ярими культурами наступного сезону агроном замовив агрегати для раннього весняного обробітку полів — шлейф-борони і компактор, планує робити акцент на міжрядних обробітках. «Робити ставку на якусь одну систему обробітку ґрунту не можна, — переконаний він. — Треба комбінувати й порівнювати результати».
У «Нафтогазтрейд-Агро» систему живлення вироблено вже давно. Тут стали в пригоді старі карти природної родючості ґрунтів, що їх склали ще попередні агрономи. Та й за десять років роботи на тутешніх землях Олександр Косюг добре вивчив потенціал навіть найвіддаленіших полів і залежно від цього коригує норми внесення добрив. «Маємо поля, які на картах ще радянської доби виділено іншим кольором як такі, що в них вищі запаси фосфору й калію, — на них за будь-яких погодних умов усі культури дають вищі врожаї», — розповідає він. Отже, норми внесення добрив потрібно обчислювати для кожного конкретного поля, враховуючи заплановану врожайність, попередника і його підживлення, а також хімічний склад ґрунту.
КАРТА «СКАРБІВ»
Загалом, під соняшник найоптимальнішим варіантом агроном уважає внесення нітроамофоски 16 : 16 : 16 у дозі 100 кг під час сівби. Але можна вносити й за іншою схемою: під основний обробіток —150 кг сульфат амонію, 150 кг амофосу на глибину 20 сантиметрів і при сівбі — 50-60 кг NPK16. Внесення азотно-фосфорно-калійного добрива за два рази, на його думку, сприяє кращому засвоєнню рослинами, знижує ризик вимивання. Щодо сівби соняшнику по добре підживленому попереднику кукурудзі, то раціонально, на думку агронома, зменшити дозу комплексних добрив. Адже якщо минулого сезону кукурудза сформувала разом із сухою масою дуже низький урожай, то, відповідно, вона винесла з ґрунту невелику кількість поживних речовин. Утім, підприємство відкрито до співпраці з виробниками різних добрив і планує відвести 200 га землі під випробовування їхніх систем підживлення.
«Біда наших фермерів у тому, що вони лінуються аналізувати чинники впливу на кінцевий результат і хочуть швидких результатів, — додає Олександр Косюг. — Приберіть зі швейцарського годинника одну шестерню — він взагалі перестане працювати. Вас влаштує такий результат? Аналогічна ситуація з технологією вирощування соняшнику: кожна деталь має значення. Тільки нам важче, ніж годинникарям: різні кліматичні умови змушують нас щороку добирати різні “шестерні”, щоб отримати запланований результат».
Олеся Деркач