Жорсткі методи розгулювання індичок можуть спровокувати в них линьку

В основі зоотехнічних методів пригнічення прояву насиджування в індичок лежить зміна умов утримання птиці. Вдаються до різних підходів – залежно від типу утримання індичок (індивідуальні й групові кліткові батареї, підлогове утримання).

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Важливий аспект контролю за використання зоотехнічних методів запобігання насиджування – своєчасне виявлення потенційних квочок і вживання заходів для їх розгулювання.

До зоотехнічних прийомів належить своєчасне видалення індички з гнізда після знесення яйця – його рекомендують для невеликого поголів’я. Індичок, які почали насиджувати, пересаджують в окреме прохолодне й добре освітлене приміщення, підпускають до них самців.

Використовують решітчасту підлогу без підстилки та інтенсивний потік повітря, створений за допомогою вентиляторів. Якщо є можливість, добре вигулювати їх на відкритому повітрі у вольєрах.

Чим раніше відбирають індичок для розгулювання, тим швидше вони знову відновлюють яйцекладку. Друга кладка, як правило, починається через 15-35 днів (залежно від індивідуальних особливостей і часу відсутності яйця). Часто насиджування в індичок проявляється і після другої, і навіть третьої яйцекладки. Трапляються випадки, коли після першого розгулювання у племінному сезоні індичка більше не несеться.

Недолік цих методів – те, що до них вдаються вже за прояву насиджування, коли в організмі почалася гормональна перебудова й інволюція репродуктивної системи. А це – не запобігання, а пригнічення насиджування, тому повернення квочки до несучки потребує певного часу.

Застосування таких методів спричиняє стрес у індичок, а жорсткі методи розгулювання можуть спровокувати линьку, після чого птицю напевно доведеться вибраковувати.

Як повідомлялося, у вітчизняному індиківництві не надто ефективні методи запобігання насиджуванню.